Тема миру в часи війни – непроста, особливо для молоді з України, яка щодня живе в умовах повномасштабного вторгнення. Саме тому участь української групи в міжнародному молодіжному обміні “Active Peace”, що проходив у Тоскані, стала особливим і водночас суперечливим досвідом. Зібравши молодь з України, Румунії, Сакартвело (Грузії), Іспанії та Італії, проєкт мав на меті дослідити поняття миру, конфлікту та активного громадянства у мультикультурному контексті.

Попри чарівну локацію, нові знайомства та яскраві культурні вечори, учасниці української команди також мали багато питань до організації та проведення обміну. Проте саме завдяки внутрішній згуртованості, ініціативності та підтримці одне одної учасниці змогли зробити цей обмін значущим. У цій статті – живі голоси молоді, яка не боїться говорити правду, шукати сенс і відстоювати гідність навіть у найменших діалогах.

Марина З.

З 9 по 16 травня я брала участь в молодіжному обміні Active Peace в поселенні біля міста Чечіна, Італія. З 4 країн – Україна, Іспанія, Сакартвело та Румунія прибули 27 учасників.
Це вже мій 4 молодіжний проєкт і другий з Катериною. З самого початку я відчувала себе трошки не в своїй тарілці через мій старший вік – так як мені 25, а більшості учасникам було 19 років. Тож органічно група поділилася на більш молодих і решту. Через це на сесіях панувало відчуття що ти в школі – гучно, неуважно, дурні жарти.

Окрему статтю можна писати про приймаючу організацію Umbrella academy – з організаторів були присутні лише тренер Антоніо та Стефані . На звʼязку з теми відшкодування квитків була Валерія. З плюсів організації заходу я назву локацію, харчування, цікаві енерджайзери, вільний день в Чечіні та компенсацію обіду за день в який ми мали їхать.

З мінусів:
⁃ тайм менеджмент, його відсутність. Кожна сесія починалася мінімум на півгодини пізніше, ми не слідували адженді. Культурні вечори відбувалися без планування організаторів, був факап з культурним вечером сакартвельців та румунів – вони виставили столи та їжу, але коли мало дійти до презентацій Антоніо сказав всім дивитися талант шоу, яке частково залучало учасників обміну. Це талант шоу не стосувалося обміну, а ініціатива ресторану де ми проводили сесії. Сакартвельці були дуже розчаровані, як і українки.
⁃ Підготовка фасилітатора, її відсутність. Антоніо проводив всі сесії, з першого дня було зрозуміло що він не слідує адженді, не досліджував тему миру, не знає методик роботи з групою, не володіє компетенціями молодіжного працівника, не поставив себе авторитетом, не сприяє критичному мисленню. Особливим пунктом в Антоніо була неможливість почути фідбек, він кивав, слухав, але не чув – ми просили його в Вотсапі казати час початку сесій, ділитися заходами які заплановані. Ми також просили його не трогати учасниць, не мʼяти їм плечі, не жартувати в сексуально відвертій манері. Але протягом проєкту всі негативні сторони тренера не змінювалися. Після провалу культурного вечора грузинів та румунів я та ще одна учасниця висловлювали розчарування організатором в Вотсап, але на ранок Антоніо фасилітував обговорення де його основним питанням було що ми портимо позитивний вайб та зачіпаємо почуття. В приватних розмовах з груплідеркою висловлював невдоволення нашим негативним фідбеком під час сесій, просив не тішитися з нього. Мої враження були що він скерував групу бути мовчазними учасниками, які можуть висловити лише позитивний фідбек. Особливо дискомфортно було що він не зважав на повторювані прохання не торкатися фізично дівчат учасниць. Так як всі сесії вів лише Антоніо, який явно не орієнтувався в темі миру, і що сюди приїхали сакартвельці з досвідом війни та протестів, українці з досвідом війни, то сесії були в форматі : театр пригноблених але насправді це сценки про конфлікт де все переростає в сюр, історії про мир але ти передаєш листок по колі і це переростає в сюр, малюєш камінець на тему миру, знімаєш відео, але якщо ти в групі з Антоніо то це завершується сюром. Декілька сесій з ініціативи української команди, яка хотіла глибоких обговорень теми миру, проводила Катерина та Марина з сакартвельцем Лукою. Вони були єдиними наповненими теорією, ґрунтовними і якби не вплив ідей Антоніо на сесію Марини та Луки з письма – не переросли в сюр.

Під час культурного вечора Антоніо дивився футбол замість слухання. Тож я притримуюсь думки, що він не бачить в них цінності і не сприяє їх реалізації.
⁃ Відчуття що твій час крадуть – чи затягнутим початком, чи сесією на якій нічого не відбувається і половина учасників сплять, чи тим що організатор не подбав про проєктор, не подумав про те що сікрет френд має початися в перший день. Культурні вечори були організовано силами учасників, не вистачало підтримки.
⁃ Мету проєкту не було досягнено. Ті учасники, які приїхали без розуміння миру, так і поїхали додому.

Єдина серйозна активність організована не українками а Антоніо, яка сприяла темі обміну – зйомка відео. Ми були в команді грузинів та зняли шикарне відео з серйозним ставленням до теми. Тож заслугу за активність несуть креативні сакартвельці та українки.
⁃ Організація прийому харчування – на обідах та вечерях ми чекали від 20 до години вже сидячи на місцях. Інколи причиною була запізнення організаторів, інколи недорозуміння, інколи з незрозумілих причин.
⁃ Відсутність логіки в активностях.
⁃ Відсутність Маніфесту пацифістів, який мав бути в інфопаку.
Окремо українську команду хочу подякувати за рефлексії та підтримку під час найнудніших та найнепотрібниших сесій. Катерина як інтелектуально та емоційно підтримувала команду, намагалася своїми силами змінити хід проєкту, але на жаль це неможливо навіть з трьома сесіями.

Марину з нашої команди я хочу щиро привітати з першою проведеною сесію з креативного письма, сподіваюсь наступна сесія буде без впливу некомпетентних експертів, які змінять її перебіг.

Уляна

Я вперше приймала участь у молодіжному обміні Erasmus+.
Це був цікавий досвід та поїздка до Італії. Участь у проєкті приймали українці, італійці, іспанці, картвелебі(грузини)та румуни.

Перші дні – були дні знайомства.
В нас були цікаві завдання за допомогою яких ми запамʼятовували імена один одного (грали в квача з іменами). Вишиковувались по віку, кольору очей (в мене виявились найсвітлішими)).
Грали в секретного друга та дарували один одному подаруночки, а останнього дня розсекречували хто чиїм другом був)

Тема проєкту – «active peace“ (активний мир).
Говорили про мир, конфлікти, проблеми та їх вирішення.
Як на мене, нажаль по темі говорили замало, або ж вона розкрилась зовсім інакше, аніж я очікувала.
Було багато про всілякі побутові чи не критичні конфлікти, а мені хотілося більш глобально вивчити тему миру, війни..

Чим ми займалися та які були заходи?
Одними з найцікавіших завдань для мене були:
1. Кожен писав свою історію на тему миру
2. Далі ілюстрували своїми зусиллями та навичками, результат у всіх вийшов кардинально різний, але це і прикольно)
3. Відео про мир. Ми довільно поділились на групи та самі обирали тему, але щоб стосувалась теми нашого обміну. Так як я контент мейкер, я взяла на себе обовʼязок режисера, оператора, монтажера, того, хто постійно кричить «тиша/silence/shut up), мейкера субтитрів, довго можу вже перелічувати список моїх обовʼязків та вкладень у це відео, але я вдячна всім учасникам, за допомогу та вклад своїх ідей. Цей досвід був цікавим, приємним, важким, але я задоволена результатом, бо вийшло так, як я +-це хотіла та бачила.)

Культурні вечори. Це було дуже кайфово. Кожна група учасників підготувала столи зі своїми смаколиками, взяли прапори або ж традиційний одяг. Розповідали про ситуацію в своїй країні, визначні місця, культуру, мову, традиції. Як на мене , культурні вечори – це один з найкращих моментів проєкту, бо він по-перше добре запамʼятався, а по-друге це було дуже цікаво, інтерактивно, пізнавально та смачно.
Ми зі свого боку зробили презентацію та розповіли про війну, окуповані території, чому ми приїхали групою з 8-ми дівчат без хлопців, далі розповіли та показали вишиванки, кривульку, силянку, гердан, рушники. Ще я взяла для демонстрації шеврон чоловіка та розповіла про позивні. Показали танці, співи, грали в «джерельце».

На культурних вечорах інших країн ми теж дізнались багато цікавинок. У румунів побачили схожі на наші вишиванки та спробували смаколики з ромом. У іспанців смакували хамон, сир та побачили мальовничі місця та загальну презентацію країни. Картвелебі поділилися своєю ситуацією в країні, постійними мітингами, розповіли про традиції, одяг, танці, привезли на куштування вино, чачу, смачненну чурчхеллу, сулугуні та спеції.

7 днів обміну промайнули доволі швидко, хоч і перші дні тягнулись та були дуже виснажувальними, проєкт промайнув. Я рада, що мій перший обмін стався у Італії, у такому прекрасному місці та з прекрасною командою.
Попри недоліки у організації обміну та проведення сесій, недопрацьованого тайм-менеджменту, я зацікавлена й надалі скористатися можливістю та подати заявку і прийняти участь у наступномих обмінах й бути корисною зі своїми знаннями та досвідом іншим, а також прагну розвиватись та отримувати нові знання та чужий досвід за допомогою такого молодіжного обміну. Я вдячна нашому тім-ліду Катерині, що вона взяла все в свої руки та провела декілька цікавих та наповнених теорією та цікавою практикою сесій, а також підтримувала нас! І ГО «Європейський клуб» за можливість приймати участь у таких проєктах та розвитку нашої молоді!

Дарина

Закінчився молодіжний обмін “Active Peace” і я хочу поділитись враженнями. Мене тішить, що зібралось багато класних людей, ми обмінювались досвідом, проводили час разом і обговорювали важливі моменти. Перші дні було дуже цікаво, я поринула в проект з головою, ми писали історії, знайомились одне з одним, розповідали про своє життя і країни. Важливим моментом було для мене наявність рефлексії. Таким чином, ми комунікувати з командою, обговорювали як покращити стосунки в колективі , просто ділились емоціями. Позитивних моментів було багато, я нарешті побачила море, краєвиди, познайомилась і сдружилась з людьми.

Але також були і негативні. Наприклад, організація. Антоніо потягом усього проекту показував зневагу до усіх культур. Дивився футбол під час презентації країни, іноді задавав недоречні питання, спізнювався на свої ж сесії та придумував заняття на ходу.
Хотілось б висвітлити події культурного вечора. На культурному вечорі України, все пройшло нормально, але під кінець Антоніо (наш організатор) підганяв людей на інше шоу, і коли ми прибирали столи кинув нам фразу “вас вже там зачекалися”. Особливо мені було неприємно. Наступного дня, мав відбутись культурний вечір Сакартвело та Румунії. Епогейлом стало те, що люди підготували столи з прапором і презентацію, а нічого всього не було. Він організував дві події в один вечір в той самий час. Шоу талантів і культурний вечір. Звісно, не спитавши жодного з учасників, він погнав людей на шоу талантів. Я не зрозуміла чому це важливіше, тема ж у нас “Мир”, а не хто краще виступить на сцені. Я хотіла це обговорити, чому так сталось, як можна було уникнути цієї ситуації, але ніякої чіткої відповіді я не отримала. Нам дали легкий натяк, що конфлікти на проекті ні до чого. Тобто замість вибачень та вирішення цієї прикрої ситуації – організатори вирішили промовчати.

Важливо зазначити, що класно попрацювала організація “Простір ідей”. Наша тім-лідерка Катерина нас організувала, допомогла з купівлею квитків, зустріла в Пізі, проводила чудові рефлексії. Відчувалась класна підтримка протягом усього проекту. У мене не було сумнівів, чи звертатись за допомогою до Катерини, бо відповідь була – однозначно так.
Окремо хочу виділити поїздку до Чечіни. Ми всі гарно провели час, подихали морським повітрям, зробили чудові фотографії та насолоджувались Італією.

На останок, хочу сказати: хоча і є певні недоопрацювання організаторів, проект мені сподобався. Я зустріла чудових людей і провела гарно час, який запамʼятаю на все життя. Дякую за увагу.

Тетяна

Привіт.
Участь у молодіжному обміні Erasmus+ в Італії в межах програми Active Peace стала для мене справжнім відкриттям, адже це був мій перший проєкт Erasmus+. І цей досвід став не просто новим — він був глибоким, емоційним і надихаючим.
Ми говорили про мир. Це було непросто — як можна говорити про мир, коли у твоїй країні триває війна? Але саме ця тема зробила проєкт для мене переломним. Вперше я відкрито поділилася своєю особистою історією англійською мовою, щоб інші зрозуміли: це не просто новини — це наша щоденна реальність. Я вдячна за підтримку, яку отримала, і за нових друзів, яких зустріла.

Оскільки я мрію стати політиком, мені було особливо важливо взяти участь у міжкультурному діалозі, обговорити міжнародні підходи до миротворення, зрозуміти, як молодь з різних країн бачить майбутнє. Для мене це був не просто проєкт — це був крок до того, щоб у майбутньому краще представляти свою країну та працювати на благо суспільства.
Сесія, яку проводила українська команда, була найсильнішою. Ми говорили не лише про теорію, а й про власний досвід. Саме це надало нашим словам справжньої глибини. Інші сесії часом здавались менш продуманими чи емоційно відстороненими, але ми мали можливість створити і провести власну — і це стало чудовим шансом проявити себе.

Також, попри певні організаційні труднощі — наприклад, окреме проживання нашої групи — загальне враження залишилось позитивним. Учасники з Іспанії, Румунії та Грузії були щирими, відкритими й доброзичливими. Атмосфера була теплою, а моменти, проведені разом, — незабутні.
Я щиро дякую організаторам програми Active Peace та Кременчуцькому інформаційно-просвітницькому центру «Європейський клуб» за можливість стати частиною цього проєкту. Це був важливий крок у моєму особистісному та професійному розвитку — і я вже знаю, що це лише початок.

Марія

Мій другий досвід у рамках Erasmus+ розпочався з прибуття до Montescudaio Village, Tuscany в Італії. З першого погляду місце вразило своєю красою: простора територія з басейном, неймовірні краєвиди та відчуття спокою. І хоча я була дуже втомлена від довгої дороги, це був чудовий початок для міжнародного проєкту, присвяченого темі миру. Проте, можна було дати трошечки часу на відпочинок.
Перший день розпочався із знайомства з учасниками. Ми мали цілий день, щоб дізнатися більше одне про одного, поділитися своїми історіями та відкрити для себе нові культури. Це дуже зблизило нас і допомогло швидко знайти спільну мову, особливо з Сакартвело. Щоранку ми брали участь у енерджайзерах – веселих активностях, які налаштовували на позитив і заряджали енергією на весь день.

Одним із найцікавіших досвідів став форум-театр, де ми інсценували конфліктні ситуації та разом шукали шляхи їх вирішення. Спочатку це було справжнім викликом для мене, адже я ніколи не займалася акторською майстерністю. Проте завдяки підтримці команди я змогла перебороти свій страх і виступити на сцені. Це стало для мене справжньою перемогою над собою. Після театральних постановок ми перейшли до створення історій про мир. Було захопливо не лише вигадувати сюжети, а й малювати ілюстрації до них. Кожна історія мала свій сенс і відображала наше розуміння миру.

Окрім цього, ми занурювались у культуру різних країн під час культурних вечорів. Іспанія, Румунія, Сакартвело – кожна з країн презентувала свої традиції, пригощала національними стравами, ми разом танцювали, співали та просто насолоджувалися атмосферою єднання. Це було по-справжньому незабутньо! Також цінним було те, що ми мали можливість розказати і про українську культуру та донести іноземцям про ситуацію в країні.
Ключовою подією стало створення відео про мир. Мене особливо вразила співпраця з командою Сакартвело. Ми одразу знайшли спільну мову і разом розробили концепцію, яка відображала зміну розуміння слова “мир” до і після війни. Процес зйомок був натхненним, а результат – глибоким та емоційним. Загалом, вони стали нам друзями, було приємно в кінці проєкту отримати від них подарунки у вигляді маленьких свічок, дуже мило.

Одним із найбільш очікуваних днів стала поїздка до Чечини на море. Це була справжня ментальна перезарядка: ми гуляли уздовж узбережжя, обідали на березі, фотографувалися та просто насолоджувалися моментом. Після насичених днів це було як ковток свіжого повітря.
Щовечора ми проводили рефлексії у межах української групи. Це були моменти щирих розмов, де ми ділилися враженнями, обговорювали, що сподобалося і що хотілося б покращити. Це допомагало відчути підтримку, зрозуміти, що всі ми переживаємо схожі емоції, та просто провести час у теплій атмосфері. Завдяки цьому, у межах нашої групи, з’явилось багато локальних мемів. Це було потужно!

Проте, були і деякі недоліки, які залишили дещо неприємне враження. По-перше, на проєкті була погана організація часу. Іноді ми просто сиділи без завдань, займаючись своїми справами. Також не дуже приємним був конфлікт між організатором та учасниками, який супроводжувався неповагою до деяких культур. Це трохи зіпсувало враження від проєкту. Проте, я намагаюсь зосереджуватися лише на позитивних моментах, адже це був неймовірний досвід!
Я вважаю, що “Active Peace” – це яскраві емоції, нові знайомства, культурний обмін та важливий досвід. Попри деякі труднощі, я винесла для себе багато цінного: навчилася працювати в команді, долати свої страхи, поважати культурні відмінності та по-справжньому цінувати мир. Я дуже вдячна за цю можливість і впевнена, що ці спогади залишаться зі мною на все життя. Буду дуже сумувати за людьми, з якими я зблизилась за цей час…

Анна-Марія

Тиждень активного миру в Італії⬇️🇮🇹

Отже, їхали ми не піцу 🍕 їсти та на морі 🌊купатись, а говорити та вчитися миру☮️.

☮️Що мене найбільше зачепило – це розмови про «мир» з учасниками з інших країн. Було дуже цікаво почути, як по-різному ми всі розуміємо, що таке мир і як його можна досягти. Для нас, українців, ця тема – не просто стан який раптом відбудеться. Це про наше майбутнє. Нам важливо не мовчати – говорити про Україну, про війну, і про те, чому мир для нас такий важливий.

📝Особливо запам’ятались теоретичні сесії від Катерини – вона реально вміє доступно говорити про складні речі. Було цікаво і глибоко.

🎎Окрема любов – культурні вечори! Ми дізнавались про інші країни через танці, їжу, історії та жарти. Це не просто вечірки – це спосіб зрозуміти одне одного.

👭А ще – наша українська team. За ці кілька днів ми стали як маленька сім’я. Підтримка, сміх, пізні розмови – все це залишиться зі мною надовго.

🍽️Та найсмачніше – італійська піца та лазанья тепер частинка мене і я наполовину складаюсь з піци!🍕

❤️‍🩹Цей обмін дав мені не тільки нові знання, а й купу натхнення, знайомств і впевненості, що ми – частина великого глобального діалогу про майбутнє.

Марина С.

Оскільки цей обмін від Простору Ідей був моїм першим досвідом участі в програмі Erasmus+, я не мала чітких очікувань — лише загальне уявлення. Проте тиждень вийшов неймовірно насиченим і приємно здивував мене.

Найяскравішими моментами стали щоденні рефлексії нашої української групи, локальні жарти та живі розмови з учасниками з інших країн. Завдяки сесіям від Катерини я краще зрозуміла, які саме компетенції розвиваються під час таких обмінів і як вони проявляються в дії.

Це також була чудова нагода замислитись над тим, що для мене означає слово “мир” і з чого він складається в моєму житті. Наприкінці проєкту наша українська група дуже зблизилась з учасниками з Сакартвело, і разом ми створили відео про мир, яким я справді пишаюсь.

Цей обмін подарував мені цінний досвід і багато нових, надзвичайно теплих знайомств, за що я щиро вдячна!

Liked it? Take a second to support us on Patreon!
Become a patron at Patreon!

Від Katya

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.

European Solidarity Corps    Eastern Europe & Caucasus Resource Centre    Громадські ініціативи України