Warning: Attempt to read property "post_excerpt" on null in /home/prosti02/prostir.org.ua/www/wp-content/themes/newsup/single.php on line 88

Мій перший ЄВС,  навіть подумати не могла що все буде складатися настільки класно. Перед поїздкою було купа запитань в голові типу: “А чи варто їхати?”, “А що я отримаю?”, ” Чи не буде це дармуванням мого часу?”, “Чи отримаю бажане?”. Пройшло вже чотири місяці як я в Польщі і можу запевнити, всі сумніви зникли ще першого дня і досі не з’явились.

Для мене EVS почався ще в Україні коли почала готувати документи для подачі на візу. Якщо чесно – то був кошмар ( не люблю цю волокіту з паперами, аж згадувати страшно).

xdfx

Після довготривалого очікування нарешті настав той блаженний день змін. І виявилось дійсно так. Змінюватись почало все: від локації і аж до внутрішнього “я”. Будучи ще в Україні  я дізналась що житиму в селі, і  сказати, що я не засмутилася – не сказати нічого. Але в суботній вечір, коли я дісталась свого місця, у великому будинку мене зустріли всі волонтери з різних країн (до речі, і не тільки з країн ЄС, були навіть і з В’єтнаму, Індії та Туреччини). Атмосфера настільки була теплою, що покидати це місце не хотілося. Всі посміхалися, називали свої імена і країни звідки приїхали (звичайно в перший день я не пам’ятала жодного), але після декількох днів ти звикаєш і вивчаєш ім’я кожного.

Одразу я зіткнулася з першим челенджом – спілкування англійською. З того моменту я почала думати англійською і звичайно говорити. І скажу чесно умови в цьому прекрасному будинку мене здивували. Можна знайти все що завгодно і жити тут дуже комфортно. На наступний день приїхало ще три новачка і нас чекала вечірка або “international dinner” як ми це звемо. Всі волонтери приготували традиційну їжу і ми змогли відчути цю неймовірну атмосферу кожної країни та культури. Через тиждень мені довелося переїхати з декількома дівчатками у місто на квартиру, тому що так зручніше діставатися шкіл, в яких ми працюємо. І цього разу я дійсно засмутилась. Зараз ми дуже сумуємо за будинком і волонтерами, але маємо нагоду зустрічатися в офісі, а також на вечірках, які ми організовуємо регулярно.

lkjhioh

Що стосується роботи, то тут все також прекрасно. Мій графік насичений, доводиться працювати і по десять годин, але скажу що воно того вартує. Працюю у двох різних школах, де допомагаю вчителю англійської мови організовувати уроки. Моя роль заключається в організації різних активностей, ігор, які допомагатимуть діткам вчити мову в більш цікавий шлях, аніж сидіти за підручниками. Мені пощастило з моїм вчителем, за що йому вельми вдячна, тому що він дає мені повну свободу в моїх діях, і ніколи не нав’язує свою думку як і що краще робити. Дітки в школі віком від 7 до 16 років. На новорічні свята вдалося організувати  невеличкий майстер клас,  і ми готували різні декорації для ялинки та класу в загалом. Але моїм основним проектом являється культурний центр в якому і заховані всі веселощі. По понеділках я зі своїм інструктором Мартою та моєю подругою Валі(волонтер з Італії) проводимо hand-craft гурток з дітками, де ми кожного разу готуємо щось нове. В інші ж дні ми граємо в дитячому театрі та приймаємо активну участь у танцювальному кружку. Інструктор Марта це дуже тепла і приємна полячка, яку ми звемо “Polish mom”, тому що вона постійно нас запрошує вгості (нагодує і приголубить). Завдяки їй ми можемо відчувати польську культуру зсередини.  А от час який залишився я проводжу в офісі, що також не може не радувати. Адже в офісі ми зустрічаємось, як я раніше згадувала, з нашими волонтерами, а також мені пощастило практикуватись у напрямку графічного дизайну. Цього я навіть не очікувала, коли планувала поїздку в Польщу. Графічний дизайн – це саме той напрямок який я зараз намагаюсь освоїти, тому така нагода була якраз дуже доречною. Ну і звичайно про що не згадала, то це про заняття польської 😉 Доволі цікаво вивчати культуру через вивчення мови. Звичайно польська та українська доволі подібні, але часто знаходиш дуже смішні відмінності, з яких ми постійно глузуємо з волонтерами.

lkhkvb

І на останок залишила найприємніше. Подорожування. Це прекрасна можливість, яку я звичайно використовую. Подорожую з друзями, а інколи і сама. До речі, подорожування наодинці – це річ, яку я для себе відкрила і вам раджу спробувати. Прага, Краків, Варшава, Мілан, Верона, Венеція, Флоренція, Рим, Ватикан, Неаполь, Помпеї, Закопане – вже відвідано, а ще скільки всього попереду. В цілому раджу шукати свій ЄВС і гоу досліджувати світ. Це неймовірний досвід.

Волонтерка Анна Ясіньковська, фото авторки.

Проект “EVS pomiędzy Wschodem i Zachodem – Młodzi Ambasadorzy Przyszłości”, приймаюча організація – Europejskie Forum Mlodziezy

Liked it? Take a second to support us on Patreon!
Become a patron at Patreon!

Від olesus

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

European Solidarity Corps    Eastern Europe & Caucasus Resource Centre    Громадські ініціативи України