Почнемо з найрадикальнішого: а хто взагалі сказав, що в момент випуску зі школи ти зобов’язаний пересаджуватися за парту в університет (будьмо щирими — на першому курсі різниці між навчальними процесами школи та університету небагато)? Ти справді знаєш, чого хочеш від вищої освіти? Ти впевний, що цей, а не інший, університет дасть тобі бажане? А чого ти взагалі бажаєш?
Чи не є це несправедливим, що такі важкі рішення лягають на плечі дитини, яка лише й знала, що виконування сказаного вчителями? Чи не хочеться деколи просто перепочинку, зміни обстановки, часу подумати? Рішень багато, EVS лише одне з них, але на ньому поки і зосередимося.
European Voluntary Service — Європейська Волонтерська Служба — це програма обмінів волонтерами у Європейських країнах та ще декількох. Ідея проста — для підтримання міжнародних зв’язків та мобільності молоді, Європейський союз фінансує організації для утримання у своїх стінах волонтерів звідусіль (з Україним в тому числі). Молода людина (18-30 р.) їде у класне нове місце (Німеччина, Польща, та будь-куди!), допомагає у роботі обраної організації, а натомість отримує оплату житла, переїзду і харчування, асистування у професійному та особистому розвитку (Youth Pass*) і все, що потрібне для життя у обраній країні. Організація отримує таку цінну допомогу і досвід роботи з молоддю з різних країн. Всі у виграші.
Ну а у найбільшому виграші ти — майбутній громадянин світу і активний піонер дорослішання. Адже нічого не вчить більше, ніж абсолютно і безповоротно нове оточення, нові люди, незнайома мова, нова культура і нові досвіди, які ти і тільки ти можеш пройти. Це звучить пафосно — але ти справді краще пізнаєш себе, змінивши “свою” знайому обстановку на чужу, невідкриту, відверто “іншу”.
Приблизного такого очікувала і я, коли їхала із такого знайомого Києва у незнайомий і дикий Берлін. І точно можу сказати — багато речей я тепер бачу по-іншому, від свого особистого шляху до політичних процесів в Україні. З достатнім рівнем саморефлексії (Youth Pass*) поверенення додому стає новим захопливим переїздом у новий етап свого життя. Я стала вимогливішою до себе і до світу. Я стараюся постійно навчатися і відповідально працювати, і цього ж очікую від своїх колег, викладачів і “начальства”. І так робитимуться якісні проекти і нові речі для моєї спільноти.
А, і ще тут класні клуби!
Поради:
– волонтерські програми бувають різні, але зроби все, щоб подорожувати якнайбільше під час волонтерського року!
– не ігноруй Youth Pass (нарешті пояснення цієї зірочки*, га?) – це подвійна вигода: впродовж волонтерського року ти рефлектуєш на свої досвіди і зріст разом із ментором, можеш усвідомити, що з тобою відбувається і чого ти навчився, а наприкінці EVS ще й отримуєш документ про свої зсуви у неформальній освіті.
– вивчи англійську! Байдуже, куди саме ти поїдеш, без англійської you are screwed.
Висновок: я не жалію ні про що у своєму житті, але я точно хотіла би знати про EVS у 17 років, я б хотіла почекати рік перед вступом і дати собі шанс поподорожувати Європою для отримання досвіду, який би по-новому якісно визначив, що я вивчаю в університеті і у якому власне. А все що далі — вільне плавання.
Галина Осадча,
колишня студентка НаУКМА, НАОМА, засновниця коворкінгу “Білий Простір”, художниця.
Project: Promoting active citizenship (01/04/2017 – 30/03/2018)
Hosting organization: Citizens of Europe e.V.
Sending organization: Kremenchuk informative-elucidative center “European Club”
Чільна світлина взята з сторінки у ФБ авторки.
