Проєкт Erasmus+ “Ring the Intersectionality” став для нас справжньою пригодою — емоційною, глибокою і натхненною. Протягом двох тижнів учасники з п’яти різних країн зібралися у мальовничому містечку Бран у Трансильванії, щоб досліджувати важливі соціальні теми, розвивати свої навички та відкривати нові горизонти. Це були дні наповнені обговореннями про права людини, дискримінацію, привілеї, інтерсекційність, а також спільною творчістю: ми створювали книжки-ілюстрації, брали участь у форум-театрі, малювали картини й шукали нові способи донести важливі ідеї до суспільства.
Але цей обмін став не лише про навчання. Він був про людей: про справжнє міжнародне ком’юніті, де кожен знаходив підтримку, розуміння й натхнення. Ми сміялися і дискутували, танцювали на культурних вечорах і ділилися особистими історіями, відкривали свої серця і руйнували бар’єри мов та культур.
Кожен із нас пройшов власний шлях: через виклики, нові емоції, відкриття та маленькі перемоги. І для кожного цей проєкт залишиться важливою главою життя, повною теплих спогадів, глибоких роздумів і нових друзів.
Далі — особисті історії учасників про цей незабутній досвід.
Олексій
Як ви уявили б собі таку ситуацію: 35 людей із п’яти різних країн зібралися провести 2 тижні разом у маленькому містечку в Трансильванії? Відразу скажу — емоційні гойдалки вам гарантовані 🙂
Хоч це був мій перший Erasmus+ проєкт, я вже думаю, що він залишиться щонайменше в топі найкращих. Тут я знайшов баланс між серйозністю тем і легкістю їх подачі. Завдяки організаторам Лео та Віктору ми встигли розглянути різні види соціально вразливих груп і те, як вони утворюють інтерсекційність. Найголовніше — ми випробували різні підходи до висвітлення та роботи з такими групами: від чутливої журналістики до форум-театру й ілюстрованих розповідей.
А яке ж у нас було ком’юніті! Серйозно, я дуже радію, що саме ці люди сталися зі мною в тому місці й у той час. Люди, з якими можна було розділити моменти щастя, смутку, тривоги, драйву; повеселитися й одночасно поговорити про глибокі теми. Ще надовго запам’ятаю наше: “дропнути”, “депортейшн”, “панелькінс”, “estonian boulders”, “банан”, “палинка”, “God DAAMN!”, перекуси о 3 годині ночі — і так до нескінченності.
За ці два тижні я наговорився англійською досхочу, вперше став фасилітатором, зазирнув усередину себе, відкрив нові емоції, мотивував людей, був тімлідером мінікоманд, роз’яснював поточну ситуацію в Україні для іноземної молоді, робив маленькі кроки до великих змін. Це мої плюсики в карму. Єдиний мінусик — усе хороше рано чи пізно закінчується.
Тому таким відгуком я ставлю “the end” у цій главі, перегортаю сторінку — і починаю писати нову…
Тетяна
Молодіжний обмін «Ring The Intersectionality» став чудовою можливістю долучитися до дослідження та обговорення важливих тем сьогодення.
Освітній процес виявився дуже інтерактивним, лекції супроводжувалися груповими проектами: створення книг, зображення картин та багатьма іншими цікавими завданнями. Цей досвід став для мене надзвичайно цінним. Протягом навчання я не тільки здобула нові знання, але й відкрила для себе культури та традиції інших країн.
Особливо мені запам’ятався чудовий час, проведений з новими друзями з різних країн. Ми багато працювали у командах, дискутували та брали участь у форум театрі.
Я щиро рекомендую Erasmus+ всім, хто хоче розвиватися, відкривати нові та отримувати незабутні враження.
Анжеліка
Мій перший обмін Erasmus+ почався трохи не так, як я очікувала. Ми тільки приїхали, була класна атмосфера, знайомство з національною командою, а наступного ранку — температура 38. Я справді думала, що це буде довга історія і я пропущу дуже багато. І я дуже вдячна Катерині, яка носила мені смачні (і не дуже) чаї… Завдяки їй за пів дня я стала на ноги і була на сесіях з усіма.
Перші дні дали мені відчути, наскільки ми всі різні — і це стосувалося не лише культур, а й просто стилів спілкування. Я думала, що моя англійська досить непогана, але коли почали говорити учасники з різних країн з різними акцентами, темпами, інтонацією — я ловила себе на тому, що просто чула “звук”, але не розуміла суть. Це трохи вибивало. Але поступово я почала звикати, вловлювати більше, відчувати себе впевненіше. І можу сказати, що в кінці я вже повністю розуміла інших учасників.
Були сесії, які зачіпали дуже глибоко. Наприклад, та вправа про привілеї, де ми крокували вперед або залишались на місці — в залежності від життєвих ситуацій, які ми рандомно витягли. У когось були більш позитивні, у інших складніші. Було складно стояти на місці, коли інші люди крокували, як говорили якісь позитивні речі. А потім робити крок за кроком на негативних. Це було дуже емоційно виснажливо, але показово.
Мені сподобалась творча частина: ми працювали над ілюстративною книжкою, і мені пощастило взяти участь як з ідеєю, так і з ілюстраціями. Це було нове, але цікаве і я кайфувала від самого процесу. І дуже пишаюся роботою моєї команди.
А ще — форум-театр. Дуже крутий інструмент. Ми створювали історії, де герої стикались із дискримінацією або тиском і які мали несправедливий кінець. У нашій сценці йшлось про дівчину, яка потрапила в токсичні стосунки.
На практику у нас був лише один день, що здавалось мало… І ось поїздка в Брашов, де ми виступали перед школярами. І мені здається у нас добре вийшло. Бо нам було весело, а школярі брали ініціативу і щось змінювали!
Ще хочу згадати культурні вечори. Це було щиро, цікаво та весело . Ми дізнавались більше, куштували страви, танцювали. І коли настала наша черга презентувати Україну, я переживала. Але в момент, коли ми говорили про війну, одну дівчину це настільки розчулило, що вона розплакалась. Я не очікувала. Часто здається, що Європі це не дуже цікаво. Але після презентації до нас підходили, питали, говорили з нами.
Після цього обміну в мене залишилось дуже багато думок і ще більше емоцій. Я познайомилась з неймовірними людьми, побачила, як по-різному мислять люди з інших країн. Ми говорили про складні теми — про права людини, дискримінацію, привілеї тощо… І хоч усі ми були такими різними, ми створили простір, де кожен відчував себе частиною чогось спільного. Це не просто навчання — це досвід, який залишає слід. Я дуже щаслива і вдячна, що я стала частиною цього обміну.
Діана
Я вперше потрапила на молодіжний обмін від Erasmus+. Це була для мене як недосяжна ціль, і вона стала реальністю. Коли я потрапила у цю постійну двіжуху, мене переповнювали емоції. Незважаючи на те, що учасники були з різних країн і відрізнялися один від одного. Відразу було відчуття, що ти знаходишся у багатогранному комʼюніті яке обʼєднує спільне, прагнення до розвитку.
Одне з найприємніших і найяскравіших вражень — це культурні вечори. Кожна країна представляла себе через музику, танці, національні страви, традиції, жарти — і все це було настільки щиро й душевно, що навіть просте знайомство з культурою перетворювалося на маленьку подорож. Було неймовірно спостерігати, як люди з різних країн діляться частинкою свого дому — з усмішкою, з вогником в очах. І кожен раз це було по-особливому: хтось захоплював танцем, хтось вражав кухнею, а хтось просто вмів створити навколо себе такий настрій, що хотілось залишитися там ще трохи.
Ці вечори були не просто про традиції — вони були про людей. Про щирість, відкритість, легкість у спілкуванні. Було приємно відчувати, що навіть серед різних мов і культур ми легко знаходили спільну мову — іноді жестами, іноді сміхом, а іноді просто поглядом, який говорив більше за слова.
Цей проєкт став для мене чимось дуже теплим і особливим. Було багато нових людей, багато щирих емоцій і моментів, які надовго залишаться в моїй памʼяті. Ми пройшли разом чимало — і завдяки цьому стали ближчими. Звісно нас хотіли депортейшн але ми дропнули цю ідею і все у нас було intersectionality. Цей досвід залишиться зі мною надовго і я ніколи не забуду ці незабутні 2 тижні проведені у колі вайбових людей
Єлизавета
Усе розпочалося зі слів “Ви подавалися на молодіжний обмін в Румунії. Моя колега Катерина скоро Вам відпише, що ми вас не взяли, бо дуже багато заявок.”
Це був один із перших проєктів Erasmus+, на який я подалась, отже відповідь була певною мірою очікуваною. Не багато на що розраховуєш після такого. Потренувалась у написанні мотиваційних листів, і добре. Проте через декілька днів мені на пошту прийшло інше повідомлення – лист підтвердження моєї участі. У цей момент я відчула весь спектр емоцій. Здивування, радість, передчуття кардинально нового та важливого для мене досвіду.
Таким він і був. Цей проєкт навчив мене багатьом речам – як під час сесій, так і поза ними. Організатори Віктор та Лео – захоплюють та надихають. З ними я пізнала що таке гарно прописаний та проведений проєкт. Кожна сесія була змістовною, кожен день – насиченим. Ми на практиці познайомились з такими мистецькими методами роботи, як створення книжки-ілюстрації, гайдбука, різноманітних тематичних картин.
І звісно, провели виставу у форматі форум театр, який точно залишиться зі мною на довгий час. Мені, як художнику, було вкрай цікаво дізнатись, як використовувати усе це у соціальній роботі. І я впевнено можу сказати, що буду використовувати багато що з того, що дізналась тут.
Під час проєкту ми були справжньою командою. Ми багато спілкувались, збагачували наші знання про інші культури та про один одного. Я не забуду румунські енерджайзери. Естонські валуни. Та звісно ж теплі моменти з українською командою – наші розмови, рефлексії, культурний вечір, локальні жарти. Я зустріла тут неймовірних людей. Ви дивовижні.
Я вдячна за цей досвід і за теплі спогади❤️
Дарія
Проєкт Erasmus+ “Ring the Intersectionality”, який проходив у місті Бран, Румунія, був спрямований на підвищення обізнаності молоді щодо дискримінації, інтерсекційності та прав вразливих груп, особливо в контексті сільських громад. Його мета — навчити розуміти складність соціальних ідентичностей та взаємозв’язок між різними формами дискримінації.
Особливо мені запамʼяталися творчі тренінги, командна робота та живі дискусії, під час яких ми глибше розглядали проблеми вразливих груп. Усі воркшопи й практичні активності були дуже змістовними та надихаючими. Я познайомилася з людьми з різних країн і дізналася багато нового про культури Іспанії, Молдови, Румунії та Естонії.
Особливістю таких проєктів є те, що вони поєднують знання, практичні навички та міжкультурну взаємодію, сприяючи формуванню толерантного і відкритого суспільства. Ми обговорювали реальні проблеми, шукали шляхи їх вирішення та створювали ідеї для майбутніх ініціатив. Атмосфера підтримки, взаєморозуміння та відкритості зробила участь у проєкті по-справжньому особливою. Erasmus+ відкриває простір для розвитку, самовираження та співпраці між молоддю з усього континенту.
Саме такі ініціативи сприяють створенню європейської спільноти, заснованої на повазі, різноманітті та солідарності. Щиро вдячна організаторам за професіоналізм, підтримку та можливість стати частиною такого чудового проєкту, та кожному учаснику, який зробив свій внесок, зробивши його ще цікавішим, енергійнішим, що зробили ці дні особливими!!
