Мій шлях до проекту ЄВС у Словаччині важко назвати тернистим. Одного чудового вікенду я побачив запис на ФБ-стіні мого друга з пропозицією реєструватися на проект волонтерства. Як і більшість молодих цікавих, я миттю ж відкрив посилання і… годинок три «вивчав» усі за та проти. Читаючи розповіді волонтерів, я не лише дізнався багато цікавого, а й отримав величезний заряд енергії й натхнення. Я написав другові.

У наступні три тижні маса поїздок для оформлення паспорту й візи, вперше побував у Кременчуці, не було спасіння від постійних думок, я досі не вірив у те, що здійснив.

Від часу оформлення всіх паперів до від’їзду пройшло ще трохи часу. Я вже усвідомив, що маю їхати на серйозний проект, який полягає у роботі з дітьми. Але на відміну від учительської роботи тут, там я буду серед специфічної спільноти людей – ромів, виконуватиму роль асистента соціального працівника центру. Потроху почав знайомитися зі словацької мовою, прослуховувати радіо, читати про ромські общини, яких у цій маленькій країні дуже багато.

Нарешті від’їзд. Як і попереджала мене координатор Альона, я відчував себе піднесеним до вершин здійснення усіх бажань, можливостей. Дорогу я майже не помітив, хоча відчув труднощі на кордоні, коли до мене заговорили словацькою. Це трохи пробудило мене…

2015-07-18 14.05.25

Перші тижні минули відносно спокійно, але з труднощами у спілкуванні з місцевими людьми, новими колегами. Інколи приходили сумніви, зневіра у тому, чи правильно я вчинив, але все це швидко минало, бо й тут знайшлися люди, які готові порадити, підтримати, допомогти.

Нарешті прийшов той день… Почалося моє справжнє волонтерство. Вирушили ми з колегою зі свого помешкання, затишного котеджика, до загадкового села Рошковце. В моїй уяві все було стандартно: ну, там живе 120-160 людей, а десь неподалік розташовані поселення ромів. Та виявилося, що воно і є поселенням чисто ромським (як, до речі, є й чисто українські на ближньому Сході Словаччини).

Отже, проживає там близько 100 дорослих мешканців. Скільки там дітей, важко сказати, бо в кожній сім’ї від 6 і більше різного віку. При цьому 15-річні дівчата вже мають подарунки від лелек.

Коли ми туди прибули у мене були неясні відчуття. Діти хоч і дуже бідні, знедолені, ізольовані від цивілізованого життя волею своїх недолугих батьків, усе ж таки світяться радістю, інтересом до цього світу, нових вражень, нових людей, простих приємностей такого звичайного для нас життя…

CAM00913

Минуло 2 місяці мого перебування у Словаччині. Короткі підсумки:

– більш менш здорове харчування, чого раніше важко було досягти через недостатність ресурсів + лінь, тепер один з факторів має значно менший вплив;

– практично володію елементарною розмовною словацькою, повністю розумію прослухане, порядно можу відповісти, проблеми виникають при переході з однієї мови на іншу, що свідчить лише про одне – є куди рости;

– за два місяці склав доволі солідну суму, що дорівнює 4-5 моїм зарплатам за місяць в Україні, це при тому, що я купив дещо вдягтися, їв нормально, ще й ресторанах інколи, ну і грошей в принципі складати не вмію… отже, ще один плюс – вміння розпоряджатися грошима;

– скористався з можливості побачити кілька міст зблизька: Прешов, Спішська Нова Вес, Левоча (у кожному купа стародавньої архітектури, що входить до фонду Юнеско);

Багато чого не вдалося здійснити із запланованого, наприклад, інтенсивне вивчення англійської мови, з якою в мене складні стосунки з першого моменту, коли я захотів її вчити. Я так і не наважився на якусь серйозну поїздку, але тут є пояснення: зараз багато місцевих потребують допомоги, а за це платять гроші, тож подорожі трохи відклав.

У кінці третього місяця волонтерство відвідаю Україну, вдихну рідного повітря, підіб’ю остаточні підсумки першого кварталу. А після повернення почну втілювати нову мету, сумлінно виконувати обов’язки волонтера, і регулярно розповідати про свої враження.

Віктор Науменко

***

Віктор є волонтером Європейської волонтерської служби довготерміновому проекті «R.I.S.E. (Raw Insight into Social Exclusion)». Проект цей ініційований словацькою організацією People in Need Slovakia (м. Братислава) і відбуватиметься з 01.06.2015 по 31.05.2016. Проект був підтриманий словацьким Національним представництвом Програми «Еразмус Плюс», фінансується Європейською комісією в рамках вищезазначеної програми (Ключова акція 1- Мобільність молоді та молодіжних працівників – Європейська волонтерська служба).

Liked it? Take a second to support us on Patreon!

Від olesus

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

European Solidarity Corps    Eastern Europe & Caucasus Resource Centre    Громадські ініціативи України