Warning: Attempt to read property "post_excerpt" on null in /home/prosti02/prostir.org.ua/www/wp-content/themes/newsup/single.php on line 88

Добре мати в житті справжніх друзів. А коли ця дружба – галактична, тоді взагалі прекрасно. Мету посприяння створенні такої дружби мали організатори молодіжного обміну “Galactic friends” – однотижневої зустрічі українських та польських підлітків, що відбулася в серпні в селі Поронін у Татрах.

Після тривалої дороги, ми приїхали дуже втомлені о 3-ій годині ночі, але гостинність поляків та вечеря підняли нам настрій. А вже вранці польські хлопці та дівчатапочали знайомитися з українськими, намагаючися подолати страх та мовний бар’єр. Перші дні ми провели на командотворенні, грах та дискусіях про довіру і стереотипу. Але це все було лише прелюдією до головного, важкого завдання, яке стояло перед нашими учасниками. Отож на четвертий день почалися серйозні розмови про акторське мистецтво та кіно. Різні групи запропонували свої сценарії, з яких ми обрали один – і лід рушив, панове присяжні! Почалися божевільні дні повні творення костюмів, репетицій музичної групи та акторів, зйомок, дублів, режисерських порад, а вкінці – монтажу.

Можливістю перепочити від кіно був для нас похід у гори. Увесь день ми насолоджувалися красою Татр, піднялися на Гусячу шию та посиділи у притулку Мурованець, по дорозі зупинялися, щоб попити воду з гірських потоків та поїсти чорницю – а час від часу теж пофотографуватися.

Загалом дітям вдалося провести цікавий тиждень, поспілкуватися зі своїми польськими ровесниками, вівідати польська Татри, м. Закопане та Краків, а також зняти короткий фільм про українсько-польську дружбу. Галактичну дружбу.

Фільм можна подивитися за посиланням:

а нижче прочитати відгуки українсців, що брали участь в обміні.

Враження учасників (в оригінальній формі):

Найбільше на обміні мені сподобалося спілкуватися з поляками. Спочатку було складно порозумітися через мовні бар’єри, але згодом ми почали вільно розмовляти кожен своєю мовою і, використовуючи вивчені польські та українські слова, ми знайшли спільну мову. Цікаво було відкривати кожного: з Устиною та Зузанною я провела цікавий день у Закопане, де дівчата розказували про кожен класний магазин, ми говорили про косметику, обирали подарунки родичам, спілкувалися про їжу, одяг, шкільне життя. З хлопцями ми балакали про музику, їх репертуар, домашніх улюбленців, спорт, хобі. З Анею про гітару, вчили один одного грати на укулеле, під час походу в гори Кашья вчила мене польським словам і розповіла про всі традиційні страви, сири та звичаї польського народу. З Марією, Матіком, Олею ми працювали у команді, готували сценарій до фільму. А скільки було нічних розмов, сміху, пісень. Я знайшла справжніх друзів. Мені дуже сподобалося зніматися у фільмі. На мою думку, кожного дня б можна було вивчати по 15 слів польською( українською ) для ознайомлення дітей з мовами і розуміння один одного через ігри, тренінги ( не тільки у останній день). Такі колективні знання допомогли б нам точно.
Я дякую перекладачу Варфоломію за його допомогу, Олені за цінні знання, Луїзі за цікаві тренінги, усім організаторам величезне дякую за можливість побувати у Польщі і прийняти участь в обміні. Хочу вибачитись за деколи некоректну поведінку, над голосні ночі,випробування терпіння модераторів. Я відчувала себе дитиною. Дякую. Сподіваюся ще побачимося на обміні! Прорвемось!
(Софія Туголукова)

Для мене проект “Галактичні друзі” став першою такою пригодою. Мені найбільше запам’ятався наш похід у гори, важкий та цікавий. Коли вже здавалося, що сили покидають нас, ми продовжували йти вгору й дивуватися видом природи. Всього було більше ніж достатньо. Мене вразила смачнюча їжа, дужа різноманітна. Я б залишився там ще на деякий час, адже там ми жили однією дружньою родиною. Знайшли спільну мову з поляками. Вони не відрізнялися від нас майже ні чим. Цю літню пригоду я не забуду ніколи і з радістю поїхав би кудись ще”.
(Віктор Рекунов)

От у вас було колись відчуття, що все норм, здається, але щось стрьомно? У мене таке було до того, як усі сіли в автобус. Далі все пішло як по маслу: сіли в потяг, познайомилися, не спали до 3 ночі, приїхали до пункту призначення, познайомились з поляками.
Спочатку було важко через те, що вони так собі знали англійську, а ми взагалі не розуміли польську. Згодом усі вже розмовляли на «дикій суміші» українсько-польсько-англійської.
Сподобалось те, що ми могли робити майже все! Хочемо на балкон в 22:00? Ну, давайте вмовляти координатора, чия кімната виходить туди. А може в дощ підем у басейн купатись? А погнали.
З мінусів можна згадати лише мало сну (хоча там винні тільки ми) і деякі труднощі у виконанні завдань (бо дехто тупо не хотів працювати).
Хто його знає, що там польська група про це думає, але команда – є команда, треба робити все разом.
Цікавіший тріп, чудна країна й кльова група – те, що запам’ятається, сподіваюся, на все життя.
(Анна Полторацька)

Сначала было сложно свыкнуться с тем, что ты достаточно далеко ушел из “зоны комфорта”. Со временем стало ясно, что вообще это выражение – “зона комфорта” – не есть правильным. Комфорт мы создаём себе сами. Ну, или нам в этом помогают.
Совсем скоро неизвестная обстановка превратилась в место, которое очень не хотелось покидать, а окружающие люди стали близкими друзьями. Работу можно было назвать скорее увлекательным занятием. Куча разных путешествий и нового экспириэнса будут одним из лучших воспоминанием этой поездки.
(Нікіта Ревенко)
Мій відгук буде максимально чесним та щирим. Дорога до місця призначення була довгою, на кордоні стояли довго, прибули о третій годині ночі. Нас зустріли теплим чаєм та бутербродами не дивлячись на час приїзду. Вілла була по домашньому затишна и царила творча атмосфера, нам сподобалось.
В ранці ми вийшли на сніданок всі такі на позитиві, але польські діти якось соромились и швиденько повтікали по кімнатах. Нормально познайомились коли прийшла Луіза.
Луіза була дуже активна, іноді навіть занадто. Перші три дні було дуже багато тренінгів від яких ми бистро починали нудитись. Правда коли сказали, що хочемо більше вільного часу, нам його дали.
В один із днів відвідали Закопане. Закопане – це маленьке туристичне містечко, яке набагато красивіше взимку. Дивитися там чесно кажучи нема чого, але там гарній краєвид.
Що відносно самого проекту, я ні дня не пожалкувала, що поїхала. Дорослі які були з нами дуже позитивні і класні, не було відчуття ніби вони наглядачі, ми були як друзі. Програма теж була не погана, було інколи нудно, але ми розважались як могли, наприклад купалися в майже пустому басейні, в дощ, в одежі. Нам було весело.
Також ми ходили в гори. Багато хто втомився і хникав пів дороги, але як на мене все було добре. В той день ми пройшли 26,3 км.
(Арина Велигодська)

Це мій перший досвід участі в такому проекті так ,що я трішки хвилювався.Але як виявилося було все добре.По-перше,природа Польщі вражає.Коли ти встаєш вранку,то за вікном тебе чаруют дивовижні гори.По-друге,нас кормили дуже добре.По-третє,поляки були комунікативні.Звичайно не всі,але в основному вони не против поспілкуватися з тобою.Але є і мінуси.Наприклад ,деякі посиділки з Луізою були нудні,але потім стало краще.Нам не хотілося покидати Польщу,оскільки нам було затишно і весело.
(Владік Стесенко)

За границей был не первый раз, но такой опыт был впервые. Познакомился с кучей новых людей, мы даже продолжаем с ними общение. Научился лучше взаимодействовать с людьми, меньше стесняться и стал более открытым и уверенным в себе. Так же проект стал возможностью попрактиковаться в разговорном английском, в котором далеко не ас. Очень красивые пейзажи вокруг, особенно в горах, после похода туда завалил свой инстаграм фоточками. Воспоминания только хорошие. Спасиба!
(Даня Мінчук)

Загалом, хочу сказати, що Польща – неймовірна країна, в яку хочеться повертатись і повертатись. Я не жалію ні краплі своїх сил, які витратила на те, щоб туди потрапити, адже воно того варте. Вразила не тільки гостинність поляків (які, до речі, зустрічали нас о 4 ранку), а й краса самої Польщі. Елітні будинки і гарна архітектура на вулицях Кракова, величезні вілли в Пороніні, ідеальні дороги, неймовірно-гарні польські Татри, з яких відкривались незабутні краєвиди, джерельно-чисте озеро-заповідник в горах, на яке можна дивитись не відриваючи погляду, годинами, дружелюбні полячки, голосні дискотеки, душевні розмови о 3 ранку, рухові ігри з англомовним змістом, польські національні танці, які нам презентували, яскраві емоції, море позитиву – все це залишиться в моїй пам’яті назавжди.
Хочеться виразити величезну вдячність організаторам проекту за стільки витрачених сил та терпіння. Успіхів Вам у всіх починаннях!
(Елінка Кшановська)

Добрый день, сразу хотелось бы сказать кратко – все было отлично, всем доволен. Больше всего мне понравилось место и условия нашего проживания в Польше. Комнат много и все отлично оборудованы всем необходимым. Кухня, тоже понравилась, еды было много и она была действительно вкусной. Запомнился поход в горы, это было незабываемо. Да и вообще все выезды за территорию были отличными. Организация тоже была на высоком уровне, отдельное спасибо Луизе, которая старалась разрядить обстановку и вечно что-то придумывала чем бы нас развлечь! Но иногда таких тренингов было слишком много, не хватало обычного общения с поляками. Я к тому, что пока нас не трогают мы с ними общаемся и играем во что-то, все ок, но как только нас зовут на очередной тренинг, сразу все ломается. Просто, хотелось бы больше свободного времени на общение. Из пожеланий это все. Хотелось бы отметить что в целом все было отлично, единственное чего хотелось бы добавить это еще 2-3 дня проживания там. Рад, что поехал по такой программе, спасибо нашим старшим руководителям за то, что терпели нас, и вообще, они классные) Если подвернется подобная программа еще раз, я обязательно поеду!
С уважением,
(Киптилый Андрей)

Поездка была крутой! Масса приятных эмоций, яркие апечатления, хорошая компания. Спасибо организаторам за интересную программу. Снетерпением ждем новых встреч.
(Коля Водолазський)

Так от, про “Галактичних друзів”. Досвіду у мене небагато, тому і порівнювати особливо нема з чим, та й взагалі я маладоє і зєльоноє… Але буду якось намагатись щось розказати.
З того, чого було забагато:
1. Тімбілдінг. В принципі, це було цікаво, але можливо не в такій кількості. Бо особливої різниці в командних відносинах саме між поляками і українцями я не помітив, а от часу забрало і в результаті фільм – основну мету нашої поїздки ми насилу встигли зняти.
2. Українці) Дуже багато груп, на які ми ділились, були незбалансовані, десь були тільки поляки, десь тільки українці, в результаті було дві крайності: або ті, кого більше, все вирішували самі і навіть не питали про те, що думають іноземці, або ж, навпаки, розпитували тільки меншість і між собою не говорили.
Замало було воркшопів(чи хз, як це називається). Мені сподобалось, коли ми говорили про довіру, інтеграцію і стереотипи, цього я хотів би бачити більше. Бо потім ми почали думати над фільмом, і з того, що я був якимось дивним королем, я не навчився, на мою думку, нічого.
Ще з мінусів, дуже важко було працювати в командах з наймолодшими поляками, бо вони взагалі не розуміли англійську і доводилось сподіватись, що вони зрозуміють українською. Все одно не дуже виходило.
В принципі мене не вразило те, що поляки мало чим відрізняються від нас, я про це завжди здогадувався)
Ну і такоє, само собою сподобались гори, доброта людей навколо, Краків і так далі.
Дає надію, що є люди, які готові витрачати досить багато грошей, аби такі бестолкові діти, як ми, могли побувати за кордоном, подружитись з іншими підлітками, розуміли, що не важливо в якій ти країні живеш, не важливо, яке було минуле, головне, що всі люди навколо в тому чи іншому схожі на тебе.
Чому всі хотіли залишитися в Польші? ( ̶Б̶о̶ ̶т̶а̶м̶ ̶х̶а̶л̶я̶в̶н̶а̶ ̶ї̶ж̶а̶ ) Бо було цікаво, незвично, гарно, весело. І мабуть тому, що люди не дуже вірять в те, що добре може бути не тільки за кордоном, а й у себе в країні.
От.
(Олесь Овчаренко)

За час у Польщі я не тільки значно покращила володіння англійською та польською мовами, та ще й познайомилася з дуже цікавими та «насиченими» мешканцями такої чудової країни.
Ми жили в мальовничому місці серед гір – неподалеку від міста Закопане, що у горах. Ранком збиралися усі разом і ділилися враженням та просто думками один з одним за сніданком.
Кожного дня працювали над все новими і новими загальними проектами. В ці моменти ніби стиралися будь-які границі між нами – були звичайними дітьми, об’єднані спільною метою.
Поверталися з вечірніх прогулянок, казали «До побачення!» до наступного ранку й шли спати, з нетерпінням очікуючи наступного не менш захоплюючого дня.
Дякую за можливість пережити та відчути це.
(Ярослава Візир)

С самого нашего приезда мы с поляками не очень та и хотели общаться , но с каждой нашой совместной работой мы понимали какие они хорошие ребята . Главное что это было не только с нашей стороны , мы знакомились с ними , а они с нами . Хоть наша украинская компания была больше , но по ночам поляки шумели как будто их было с 50 , я та спал с ними я знаю . Поход в гори никак не сплотил нас вместе но когда мы вернулись тусили мы все вместе , так сказать праздновали . Про тему нашего совместного видео , то она была лучшей из не большого выбора( я был в групе которая победила и идея была со стороны поляков ). Вообщем про отношение нас и заграничных друзей то они были такие как будто мы были давно знакомы , мы “материли” друг друга , они понимали нас но не обижались . В конце хочу сказать , слишком мало времени нужно хотяб 10 дней лагеря , в первые 4 дня мы только так сказать знакомились , но в остальные все только начало развиваться , наша дружба взаимопонимание и т.д.
(Ілля Князєв)

Хотел бы сразу рассказать про положительные стороны и недостатки
Положительные:
1. Комфортная обстановка
С первого дня было чувство что здесь ты свободен и именно из-за этого было очень
приятно находиться и взаимодействовать с коллективом (не было чувства что приехал в
очередной скучный лагерь).
2. Тимбилдинг
Зачастую была очень интересная программа и вопреки нашей разности мы справлялись с
заданиями.
3.Горы (И виды в целом)
Эти красоты надо видеть самому так как эмоции не передать
фотографиями/видео/рассказами.
4.Менталитет Поляков
Это действительно гостеприимные и вежливые люди со своей интересной историей
Польши.
Конечно есть и небольшие минусы особо не повлиявшие на окончательное впечатление:
1.Програма 2 дня была достаточно сильно загружена и под конец уже не было, не сил, не
желания.
2. Питание местами было ну такое себе и не из-за качества продуктов а их отличием от
наших.
Ну и мне показалось чутка химическим, хотя возможно это только мое мнение и для
других все было окей.
В целом проект был отличным и я посоветую всем возможным участникам идти на
подобные проекты если они интересны вам своей идеей
Всем удачи и не теряйте верного пути в жизни!)
(Руслан Хабиров)

Даже гарный відпочинок у Польщі.Все сподобалося,а головне що їсти можно цілодобово, гарні розваги,багато вільного часу.Дуже гарний але трішечки складний похід у гори.Багато нових слів та розваг з поляками. Загалом все сподобалось. Все було весело сподобалося він яке знімали. Але у мене була сама цікава роль “НЕАНДЕРТАЛЬЦЯ”. Ми знімали біля річку під дощь. Мені було холодно але і це зробив .І і цілому відео мені сподобалося
(Андрюша Гончаренко)

dsc_6440 dsc_6519 dsc_6512 dsc_6376 dsc_6312dsc_6474 dsc_6576

Liked it? Take a second to support us on Patreon!
Become a patron at Patreon!

Від olesus

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

European Solidarity Corps    Eastern Europe & Caucasus Resource Centre    Громадські ініціативи України