Гаага в більшості людей асоціюється з судом і справедливістю. Мало хто пам’ятає, що Гаага – це море 🙂 І, напевно, ще менше людей знає, що з 5го по 10 травня Гаага приймала міжнародну конференцію “Hug the Hague”. Учасники і учасниці з України, Вірменії, Грузії, Греції, Латвії, Польщі, Молдови мали змогу зібратися в одному приміщенні й поговорити про те, як молодь і влада може взаємодіяти. Бо згідно з різними дослідженнями молодь і представники влади живуть в різних світах й не перетинаються. Що з цього вийшло? Вийшли деякі рекомендації по співпраці. Наразі доступні тільки англійською мовою тут.
А про те, що і як відбувалося, більше розкажуть самі учасники нижче.
Оля:
С 5 по 10 мая проходила конференция посвященная взаимодействию власти, управляющих структур и молодежи «Hug The Hague. Youth Involvement in Democratic Institutions». Проходила она в городе Гаага, в Нидерландах.
Когда собиралась в поездку, ожидала, что меня научат чему-то новому. Но концепт конференции был заточен на уже подготовленных молодых людей. [Женская половина населения тоже люди. Прошу не лезть ко мне с феминитивами. На дух их не перевариваю.] Которые разбираются в вопросе. Знают, что где и как работает у них в стране. Кто финансирует молодежные программы. Сколько их и как туда попасть. Прочее.
Так научилась ли я чему-то новому? Есть ли смысл в подобных конференциях?
Конечно, легче винить неблагоприятные обстоятельства, власть, людей вокруг в проблемах, что тебя окружают. Легче искать оправдания собственной несостоятельности. Чем принимать участия в подобных программах, которые непонятно дадут ли плоды или всё останется на стадии разговоров о вечном и важном. Легче. Но ищем ли мы легкие пути?
Добавлю только, что для меня данная поездка не прошла даром. Как человек, глубоко погрязший в болоте, всегда хватаюсь за малейшую соломинку.
Экстраверты и амбиверты, конечно, не поймут, но 50 незнакомых человек, с которыми необходимо взаимодействовать — уже серьезное испытание. Прошел испытание мой английский. И не выдержал его.
Зато метаболизму могу сказать спасибо. Проживали мы сначала в хостеле, после в домиках, в огромном парке развлечений. Готовили сами, из предоставленных продуктов. Но расписание было построено так, что ты раз — и приготовил. Картошка или паста сама себя отварила. А ты в это время берешь паузу, отдыхаешь, перерабатываешь информацию за день и готовишься принимать новую. Да вот только, волшебного горшочка, что сам варит вкуснейшую кашу, у меня не было. Так что спасибо моему организму за способность не есть длительное время. И всем добрым людям, что всё же подкармливали меня. Отдельное спасибо за пиццу, ресторану, название которого не запомнила. Это была самая вкусная Маргарита в моей жизни.
С нами приехали представители власти со всех стран участниц: Польша, Молдова, Грузия, Армении, Греция и Украина. Также в один из дней присутствовал представитель Нидерландов. Говорили много и красиво. Хотя их разговоры напомнили мне анекдот: «Ты молод, энергичен целеустремлен. У тебя много идей, но ты не знаешь, как их реализовать. Жаль». Ответы на вопрос, как взаимодействовать с властью, так и не получила. Или может плохо слушала? Или всё дело в моей недалёкости? «Будьте активны!», – ответили мне на вопрос о том, что ж дальше то делать. Хорошо, буду.
А вот встреча с послом Армении в Нидерландах и первым секретарем украинского посольства мне очень понравилась. Не знала, чем занимаются посольства. Теперь знаю. Если кратко – продвижение интересов страны. Не только прием и помощь гражданам, что попали в сложную ситуацию. Но и привлечение инвестиций, реклама и популяризация образа государства. Привлечение туристов извне. Всё чтобы бабосики иностранных граждан оседали в нашей казне. Но это так, очень размытое объяснение.
Огорчил тот факт, что представителей молодежи Нидерландов не было. У них и так всё хорошо? Или мы им не нравимся просто? Так много вопросов — так мало ответов.
Понравились дороги, общественный транспорт. Северное море. Бриз, который больше был подобен буре. Что вода из-под крана питьевая (похожа на негазированную Моршинську). Медленный темп жизни (местные вообще никуда не спешат). МНОГО зелени, что заполнила мой сердечный центр позитивными вибрациями. Дружелюбные и воспитанные песики. Жизнерадостные дети, что не боятся экстремальных горок и аттракционов. Маленькие взрослые люди, которых, судя по всему, не учили быть удобными и правильными.
Понравились поезда в Германии (летели через Дортмунд, а дальше на автобусе и поезде). Не смотря на проблемы в сообщении, мы успели вовремя в аэропорт. Не пришлось менять билеты в кассах. Никому ничего доказывать. Просто ехали по уже купленным билетам. Хотя пришлось побегать по вокзалам в поисках пути.
Спасибо всем участникам что разделили это время и впечатления со мной. Спасибо организаторам за гостеприимность и терпение. Спасибо огромное моей национальной команде, всем разом и в частности каждому. Спасибо родителям за жизнь и возможности, что осуществимы благодаря их поддержке. Спасибо моей близкой подруге Наташе Кащенко за помощь с английским текстом.
Міша:
Здравствуйте. За день до вылета на конференцию Гаагу, я фрустрировал, собирался с какой-то неохотой. Дома было много интересных дел и погода наладилась, было тепло, а в Нидерландах по прогнозам погоды – холодрыга и дожди. Спойлеры, все было супер.
Конференция продлилась всего 5 дней, но у меня есть особое состояние, когда интересно и много новых впечатлений, время замедляется для меня, у меня в голове прошли недели, а то и месяц. Достичь этого состояния мне в первую очередь помогли участники, как же много их было и все такие итересные и разносторонние личности, и конечно мои тиммейты из Украины – самые лучшие.
Место для проведения мероприятие выбрали отличное – парк развлечений Duinrell, что распологается в пригороде Гааги.
Райское место, после суетливого Амстердама очень порадовало спокойствием и единением с природой. Погода оказалась не такой страшной как её рисовали в прогнозах, ну что правда, она действительно очень переменчивая.
В первые дни мы знакомились, обсуждали общие вопросы, а вот потом у нас было петушествие в Бинненхоф – комплекс зданий в центре Гааги, в котором располагаютсяпарламент Нидерландов и резиденция премьер-министра. Нам дали “VIP” бейджики, и провели экскурсию, чувствовал себя крайне важной персоной. Мне понравилось сочитание старинного зала рыцарей и современным парламентом, очень контрастирует.
В остальные дни к нам присоединились полиси мейкеры из всех участвующих стран. И вот там уже началось серьезное обсуждение: проблемы демократии, проблемы политики в разрезе разных стран, молодёжь в политике, проблемы и их решениями, задавали вопросы полиси мейкерам и даже давали им советы. Проблемы у всех оказались весьма схожими, надеюсь в будущем нам всем удастся их побороть. Было сбалансировано, лишь пару раз заскучал. Каждый вечер две страны участницы представляли свою страну на культурном вечере. Особо меня впечатлили друзья из Молдовы, их зажигательное презентация и блюда меня потрясли, теперь ищу Молдавскую кухню в Украине. Конечно и другие страны очень хорошо справились, просто Молдова мне так понравилась.
Уезжал домой я с грустью. Очень благодарен организаторам и за возможность побывать там. Обязательно отправляйте заявки если видите набор на подобные ивенты, вы получите массу удовольствия, знаний и новых знакомств.
Діана:
З 5 до 10 травня були шалені 5 днів на конференції «Hug The Hague». В цей період відбулося дуже багато цікавих речей. Ми знайомилися з представниками різних організацій та країн в ігровій та неформальній формі. Розселення дуже порадувало, оскільки була можливість краще познайомитися з учасниками. Також на конференції ми розподілялися на різні робочі групи і обговорювали цікаві і болючі теми для наших країн, організацій, та молоді в цілому. Торкалися таких тем як система освіти, система медицини та проблеми молоді в співпраці з владою. Крім офіційної частини, багаточисельних цікавих гостей які ділилися своїм досвідом ще одним цікавим моментом було знайомство з національною кухнею та культурою всіх країн. Дуже вдячна за враження, знайомства та досвід який я отримала на цій конференції!!!
Віталій:
Конференція Hug The Hague. Youth Involvement in Democratic Institutions стала моїм першим досвідом міжнародних молодіжних проектів які проводилися не в Україні і взагалі першим досвідом виїзду за кордон. Найціннішим для мене стало спілкування з молодіжними працівниками та лідерами НГО з інших країн. В результаті спілкування для себе зрозумів декілька речей. Перше, потрібно підтягти англійську мову. Друге, не зважаючи на те що проблеми у молоді різних країн схожі, шляхи вирішення їх можуть бути найрізноманітніші. Те що спрацює в Грузії може бути цілком марним в Україні і навпаки. Трете, як сказали хлопці з Вірменії, потрібно вчитись на чужих помилках. Це був чудовий досвід і якщо у вас буде можливість поїхати – їдьте!
Ярослава:
Коли чуєш слово «конференція», уявляєш нудні посиденьки від ранку й до вечора в ділових костюмах, а якщо «Еразмус», – фан і нові знайомства.
Конференція «Hug the Hague» поєднала в собі навчання та розваги. За цей період я дізналася багато нового про роботу владного сектору, змогла підвищити рівень довіри до деяких політиків і здолати внутрішній стереотип про те, що вони є недосяжними, далекими надлюдьми, які живуть у окремому світі. Пізнавальними для мене також видалися візит до парламенту Нідерландів, де ми мали змогу довідатися як про історію країни та Гааги зокрема, так і про сучасні реалії, особливості та тенденції; спілкування з послами та представниками посольств деяких країн-учасниць, які розповідали про головні напрями співпраці наших держав.
За цей час нам вдалося навчитися швидко та смачно готувати на кухні одночасно з ще близько 40 іншими людьми. До речі, саме через таку велику кількість учасників, постійний та невпинний рух і потік знайомств та спілкування про все на світі, я швидко втомлювалася й потребувала часу на одинці з собою, або ж просто втрачала продуктивність, зібраність і концентрацію на навчальних сесіях.
Для себе зрозуміла, що не вижила би в Нідерландах сама, адже не мала сучасної банківської картки та не вмію їздили на велосипеді. А ще після питань: «Чого ви хочете від влади? Які інтереси повинна враховувати молодіжна політика?», знову замислилися над тим, хто я і що маю робити зі своїм життям далі. Перш ніж вимагати щось від оточення, треба зрозуміти себе й визначитися з поточними пріоритетами, чим тепер і займаюся.
P.S. Дорога додому була сповнена пригод: 100500, (замість 1) пересадок на шляху від Гааги до Дортмунда, із якого ми мали вилітати до Києва; видалення боардін пасу та квитка на автобус з мого телефону безпосередньо перед посадкою на літак; автобус Київ-Кременчук у кюветі о 4 ранку. Мабуть, це тому що я не хотіла повертатися додому після такого надихаючого заходу :)))
Сашко:
З 5 по 10 травня відбулась дійсно цікава та запам’ятовуюча конференція «Hug The Hague». Під час цієї коференції ми познайомились з багатьма веселими та цікавими людьми. Вони розказали про свої організації та поділились досвідом. Політики розказали багато корисного, та навіть поділились деякими таємницями успішної співпраці. Дуже сподобалось знайомство з національними кухнями та культурами інших країн. Дякую всім за цей корисний досвід, яскраві враження та нові знайомства!
