Як культури і мистецтво випробовували українців в Португалії

Що таке культура? Як її побачити і відчути? Чи всі культури однакові й чи в усих культурах нам буде комфортно? Що таке міжкультурні та інтеркультурні громади? Скільки діалектів мови в Словенії, як танцювати українські “Гречаники”, розпізнати португальську магію чи заспівати пісню грузинською мовою, якої ти не знаєш?

І це тільки невеличка частина викликів, які постали перед учасниками/цями міжнародного молодіжного обміну “Art and culture feeds”, який відбувся між 4м і 12им вересня 2019 року в португальському містечку Евора. Молодь з України, Грузії, Словенії та Португалії досліджувала культури власні, інші, говорила про мирне співіснування, толерантність, трудову міграцію,  змішання культур; створювали історії за допомогою карт Діксіт (див. історії англійською мовою нижче), пісні, театральні перформенси, танці, а також фотовиставку з привезених з собою світлин, які репрезентують 4 культури (див. Збірник світлиин нижче).

Цей тиждень був сповнений подій. Атмосферу від них спробуйте відчути самі через відгуки наших учасників.

Це відео було створено учасниками програми Erasmus + YE у проекті Evora ART & CULTURE FEEDS. Вони надихались картками Dixit.

Єгор:

Казково. Цей проект наче портал з локальних реалій до абсолютно іншого світу, сповненого змінотворчою атмосферою і чаруючою музикою відкритих вікон. Ти потрапляєш туди, а навколо такі ж закохані у всесвіт люди як і ти. І разом ми тиждень тісно співіснуємо, при чому настільки тісно, що кінчики нашого волосся сплітаються разом, і вже не те що не хочеться, неможливо розірвати наш зв’язок і хочеться і хочеться повертатися назад до цих мотивованих авантюристів. Таке чудне середовище здорово так сповнює історіями та надихає до змін. 

І от тепер я дивно пишу, хоча мав би сказати про культурний обмін, грузинські смаколики, хвилі океану, дискусії про мову і власний спектакль. Але так хочеться побути романтиком.

Андрій:

Хочеться почати зі слів подяки

Дякую Erasmus+, Простір ідей – Європейський клуб, AENIE – Delegação Norte, InoChange за те, що доторкнувся до океану, співав до пізної ночі Один в каное на площі серед містечка, пройшовся по лісабонському кримінальному районі, грав настільний футбол в прокуреному барі, дивився короткометражки під португальськими зорями, гуляв Парижем і потрапив на вечірку на даху в Лісабоні. Ці емоції радості і стани щастя, які я пережив є дуже цінними для мене.

Дякую, що була можливість писати проекти, фасилітувати активності, робити перформанси, проводити час з мегацікавими людьми.

Дякую, що я пройшов цей цікавий шлях для того, щоб ще раз нагадати собі актуальність певних речей.

– В людей різна культура. В людей різний колір шкіри. В людей різні релігії. Але всіх роблять щасливими однакові речі. Це любов і люди.

– Щастя близько. В рідних людях. Друзях. Часто так близько, що в самому собі.

– Залежить не де ти. Набагато важливіше хто біля тебе.

І так, ми до цього не дійшли. Але я думаю love can solve any problem. Напевно я погоджусь з цим твердженням)

Ярина:

Хочу сказати, що на обміні я побувала вперше і він був для мене як окремий світ.

Ти живеш в певний період часу з людьми різної культури  і ви робите щось разом.

Ми працювали над створенням проектів, писали пісні та знімали кліпи, робили перфоманси, пізнавали культуру країн Грузії, Португалії, Словенії та України.

Весь цей процес настільки захоплює, що забуваєш написати мамі: “привіт! зі мною все добре, я на актівіті.” Відчуття ніби окрім Евори і людей поруч більше нічого немає! 🙂

Дякую Еразмус+ !

Я вперше доторкнулася до океану, пхалася на гору пішки і зустріла захід сонця на краю Європи! Також, прокачала рівень ангійської, навчалася співати грузинською мовою та грала з португальцями у більярд.

Дмитро:

Что происходит, когда команды Португалии, Грузии, Словении и Украины собираются в прекрасном старинном городе Эвора? Они поют, танцуют, играют на случайной сцене и фотографируют все по пути! Обсуждать то, насколько различны наши культуры, только чтобы понять, насколько мы похожи — это и есть дух молодежного обмена. Я рад возможности поучаствовать в нем. А научиться умению распоряжаться своим временем, чтобы успеть увидеть город и вовремя быть на занятиях — бесценно 🙂

Ярослава:

Завдяки Erasmus+ я ніби проживаю одразу декілька життів. Кожен новий проект неповторний і створює враження існування в паралельній реальності, де все завжди було так, тут і зараз.

Цього разу, із 4 по 12 вересня, я взяла участь у молодіжному обміні «Art & Culture Feeds» разом із ще сімома українцями, а також словенами, грузинами та португальцями. Власне, про Португалію. Проект проходив саме в цій країні, у стародавньому мальовничому та повному туристів місті Евора, що є містом-музеєм і занесене до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Цей вибір, як мені здається, так само був обумовлений тематикою нашого обміну, метою якого було допомогти учасникам розширити рамки власної свідомості, познайомитися ближче й доторкнутися до різних культур в традицій, пізнати одне одного, тобто персоніфікувати та конкретизувати індивідуальні уявлення про світ, а також дати зрозуміти, що кожен об’єкт і суб’єкт є комплексом видимих і невидимих факторів, які роблять його самобутнім і неповторним.

Упродовж цих восьми днів усі разом ми встигли роззнайомитися та потоваришувати, поділитися національними традиціями, розповісти та дізнатися про такі свята, що не відзначаються ніде у світі, окрім як у Португалії, або в Грузії, або в Україні чи Словенії. Поговорити про складні та теоретичні речі: стереотипи, табу та кліше в суспільній свідомості, які заважають міжкультурному діалогу; айсберг культур; спільне та відмінне між багатокультурним та міжкультурним суспільствами; актуальні та цікаві теми для майбутніх молодіжних проектів, які ми потім самостійно розробляли в інтернаціональних командах.

Окрім того, знайшовся час і до творчості. Так, спираючись на картки Dixit, ми самі писали історії про позитивний вплив полі- та інтеркультурності на суспільство, і як команди потім представляли їх одна одній у вигляді театрального перформансу; розробили збірку даних історій; написали пісню про проект та зняли кліп, виступали з нею в центрі міста; там же влаштували виставку фотографій, зроблених учасниками, на тему «Моя культура»; танцювали та показували вистави для гостей і мешканців міста.

А ще веселилися на культурних вечорах, досліджували місто, відвідували церкви, музеї, університет, виставку робіт сучасного португальського художника, фестиваль короткометражних фільмів і майже щовечірні концерти на головній площі міста. Також ми мали екскурсію до Лісабону, щоб відвідати найвідоміші визначні місця, а також поплавати в Атлантичному океані, що для мене було вперше в житті.

По закінченню проекту ми мали трохи більше, ніж 2 вільних дні, які провели з користю: відвідали місто Сінтра та його відомі палац Пена, що знаходиться на скелі, і мис Рока, який є одночасно крайньою західною точкою Португалії та всього Євразійського континенту; також цілий день блукали містом Порто й зовсім трохи подивилися Лісабон.

Не скажу, що я багато чому навчилася за цей час, лише якісь практичні речі, типу як заварювати каву в новій для мене кавомашині, або мовні знання: покращилася англійська, я навчилася співати грузинську партію нашої спільної пісні, а також вивчила деякі короткі прості фрази словенською та португальською, та все ж цей проект дав багато для мого особистісного розвитку, виявивши слабкі сторони, над якими треба працювати та покращувати їх, а також дав розуміння того, що тепер я залежна від подорожей і це не лікується.

P. S. Вдячна всім силам за такі неймовірні види з вікон. Кожен новий гарніший за попередній.

Микола:

Ніч. Площа міста. Танці на сцені під відлуння гітарних струн разом з людьми, обличчя яких мені знайомі менше трьох днів. На грудях наклейка “Я відвідаю Грузію влітку”, присмак словенських цукерок на травах тане під співи английських пісень, а голова крутиться, роздивляючись зоряне португальське небо.

Інколи люди бояться бути частиною чогось більшого ніж вони самі. Інколи такі люди розростаються до суспільства, яке замикається в собі, що призводить до страху перед світом, слабкості, агресії.

Але в той же час існує захоплююча можливість відкрити шіроко очі і осягнути весь світ з його різними культурами, поколіннями, формами і сутностями. І пізнаючі це усе, у кожного є можливість вплинути на велике заплутане суспільство,  змінюючи його в сторону єдності, поваги, любові. Найцікавішим є те, що доторкнувшись до цього дивного, ти змінюєшся сам. А  поєднуючись з новими знайомствами, подорожами, почуттями, така можливість є безцінною.

Ганнуся:

Побувавши на одному із проектів Erasmus+  Youth exchange project “Art&Culture Feeds” в Еворі, маю трішки вражень, з якими хотілося б поділитися.

Коли все своє життя я перебувала у зоні свого комфорту, у колі рідних, друзів, робила те, що хочу, то цей проект мені показав, що не завжди так буде. Показав мені, що життя – це випробування, це нові і нові страхи, з якими потрібно боротися, щоб їх позбутися, це нові люди, з якими треба знайомитися, це нові країни, які треба досліджувати, це алкоголь і лайки, які увійшли в щоденну норму організаторів і учасників проекту, і врешті-решт, це багато вільного часу, який треба якось наповнити. Останнє для мене видалось найскладнішим.

Вище, ви бачите ті виклики, з якими я зіткнулася на цьому проекті. Не можу сказати, що це було не корисно для мене. Це було навіть дуже, дуже корисно.

Дякую організаторам за в міру цікаву програму і звичайно всім учасникам цього проекту, які відкрилися і показали нам свою культуру, і не важливо, з якої сторони.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.