Волонтерство як спосіб життя та ліки від інфантильності

     З чого ж би то розпочати? Мабуть з того, що життя моє після початку волонтерства в іншій країні розвернулося на 180 градусів за Цельсієм. Волонтерити може кожен, це безцінний досвід, котрий потрібен завжди і кожному, незалежно від ситуацій, що виникають в нашому житті.

1912509_844132708953776_7220399546862330702_n  

Як я почав волонтерити? Волонтерив я із 16 років, будучи пластуном-скаутом в організації НСОУ ПЛАСТ. Життя йшло, я закінчив університет і став на роздоріжжі дорослого життя, в мене не було роботи і навіть уявлення чим займатись у подальшому житті, не було плану і не було того, хто би мені допоміг. За щасливим випадком я навчався в системі неформальної освіти «Майстерня громадської активності» , де мав змогу познайомитися із безліччю цікавих людей, що дали мені поштовх і нові знання і чисту голову.

954737_880294032004310_2094673081936962759_n  

Після закінчення програми, я підписався на розсилку по em@il, де організатори висвітлювали різні цікаві програми, майстер класи для тих, хто вже закінчив навчання. І ось мені на очі потрапило оголошення про набір волонтерів в Словаччину для роботи з дітьми із специфічними группами населення : в основному із ромськими громадами. Однією з умов участі в программі  EVS було написати Есе-мотиваційний лист  «Для чого це мені» на англійській мові, знання англійської мови та наявність закордонного паспорту. Всі ці умови мене не страшили і я написав. Відповідь не забарилася, через два дні мені подзвонили й запитали чи справді я це я і чи я таки зможу поїхати в Словаччину на річну програму волонтерства. Я не вагаючись ні хвилини погодився, про що не шкодую і досі і дякую долі, що все так благополучно склалося.

10291214_890623034286809_4194545799834375860_n 10363226_856124921087888_6428407253406288098_n

Стільки документів потрібно було підготувати волонтерові з України, голова була квадратна з того, документи про несудимість, документи про банківський рахунок, про те чи маю я у власності  будинок, або що, медична карта і виготовлення візи. Два місяці, якщо я не помиляюсь ми із моїм координатором ламали голову над цими всіма документами, але нарешті сталося, ми зробили накінець всі папери і  я був готовий відчалювати в нове життя.

1526883_857189044314809_4304442900361984019_n

1 травня почався мій проект в Словаччині

Приймаюча організація повинна забезпечувати волонтера житлом (зі всіма умовами), транспорт по країні праці (але виключно витрати на доїзд від дому до місця роботи та назад додому), гроші на їжу залежно від рівня життя в країні і кишенькові гроші , так звані Pocket money на власні потреби.

Коротко про проблеми можна сказати так: незнання місцевої мови, культури, нехватка друзів, забагато витрачав на їжу на початку життя в Словаччині, я не розумів більшість людей, спілкувалися за допомогою жестів, важкий був сам процес соціологізації. Час йшов, я поступово почав вживатися в країну, словацька мова вже не так різала слух, я почав розуміти дещо з цієї мови, через два місяці спілкування з дітьми, з колегами, я почав трошки спілкуватись на Словацькій мові, мав пару уроків словацької мови із вчителькою. Головне, щоб порадив – це не боятись говорити на чужоземній мові, зараз, на момент написання цієї статті минуло 8 місяців із початку мого волонтерства і я із впевненістю в графі іноземні мови можу вказати – Словацька, Українська, Російська та Англійська.

10615619_864424673591246_7009963437804806172_n 10641057_859155627451484_4113659302443866587_n

За 8 місяців я тричі був в Польщі по місцевих проектах, тиждень ми жили в Кракові, де відбувались семінари з питання знищення ромів та євреїв в 30-40 рр 20 ст. Був двічі на екскурсії в Освенцимі, місці масового знищення людей, об`їздив всю Словаччину від Прешова до Братислави, познайомився із людьми із Польщі, Іспанії, Італії , вдосконалив свої навики праці із дітьми з особливими потребами (якими є переважна кількість ромських дітей, котрі живуть в поселенні).

Ви знаєте, за ці місяці, що я тут, я подорослішав і виріс на голову від себе попереднього. Ти живеш сам, в іноземній країні, відповідаєш сам за себе, бо якщо не ти, то тобі ніхто не допоможе, таким чином, волонтерська діяльність допомогла мені змінити хід моїх думок і круто завернула моє життя на новий шлях.

10620676_853132524720461_7607898262389728266_n 1520735_1465767747023651_7840117832657080390_n

Була в нас цікава ситуація, зробили нам картки тимчасового проживання, це як віза тільки на рік така спеціальна карта з чіпом. Після отримання її нам на руки, потрібно пройти волонтерам з  України медичне обстеження на протязі місяця. Картку ми зробили в червні, а про медобстеження ніхто й не згадувався. Літо ми працювали, їздили відпочивали. Повертаємось в Словаччину ми після 20-х чисел серпня 2014 року, а нам (мені та волонтерці Вікторії) приходить лист із відділення Чужинської поліції (словацька поліція в справах іноземців) про те, що почався процес  зрушення картки волонтера, у зв’язку з невиконанням вимог, згідно інструкції (не пройдене медобстеження). Наші координатори зорганізувались, ми поїхали швиденько в місто Кошице, там же відділення обстеження для чужинців (дуже таке негарне слово, як для нас українців, але так словаки називають іноземців 🙂 ). Заплатили по 130 євро за звичайне обстеження у ЛОР, за ФЛЮроографію і за сам бланк. Чекали ми на наші результати близько двох тижнів, документи прийшли і ми швиденько відправили наші довідки в те злощасне відділення поліції для чужинців . А днем пізніше нам приходить ще один лист, що ми все таки не виконали умови волонтерів і не пройшли це саме обстеження, зауважу, що лист ми вже відправили. Ось таке спілкування із відділенням поліції в нас відбувалось  аж три місяці. Ми все чекали, що вони нам відпишуть із завмиранням серця відкривали кожен конверт, як зараз пам’ятаю були такі думки «Вот і поволонтерив, називається» :). Вже в листопаді це саме відділення поліції пише нам, що вони, вибачте, не знають, що з нами робити і відіслали всі документи у вищу інстанцію. Прийшлось чекати ще два тижні. Аж тут приходить нам лист. Ми читаємо лист по телефону, а там написано – Ваше одволаніє було зрушене. Ну ми такі думаємо: «Ну все, збираймо речі», а виявляється оця вища інстанція, зрушила (тобто припинила) початок процесу зрушення картки (тобто знищення карти), який розпочало відділення чужинської поліції в місті Прешов . В мене такий тягар із серця впав, це ж тільки півроку пройшло і півроку лишалось. Ось така історія, дуже повчальна, треба читати всі інструкції і навіть там, де написано дуууже маленькими літерами :).

10407492_880294002004313_7952013325315400912_n 10733959_895381640495549_7531411899247245095_n

***

Павло Грицюк наразі є волонтером Європейської волонтерської служби (EVS) в Словаччині. Приймаюча організація «People in need» – це потужна міжнародна організація, з професійними соціальними працівниками в сфері інтеграції ромської спільноти. Павло є волонтером в рамках проекту «SERVE (Supporting Expertise and Resources in Volunteers Education)» за фінансової підтримки Європейської комісії в рамках програми “Молодь в дії” ( Youth in Action Programme).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.