30 квітня Простір ідей зустрічав дещо незвичних для нашого міста гостей – кременчуцьких мусульман. Після перегляду короткого фільму імам місцевої общини Тагір розповів про те, хто такі мусульмани, у що вони вірять та чим відрізняються від інших віруючих людей. Кого можна називати мусульманами, а кого – ні? Що їм можна робити, а що забороняється? Яких людей визнають пророками? Чому мусульмани говорять, що їх життя – любов до Аллаха?
Імам особливо підкреслив, що приналежність до ісламу не визначається національністю чи місцем народження. Тому не варто думати, що мусульмани звідкись приїхали до Кременчука, бо ця релігія не властива нашій країні. Багато з них мешкає тут досить давно, або й від народження.
Далі говорила одна з представниць общини – Аліме. Вона розповіла, яке становище займає жінка-мусульманка і пояснила, що специфічний стиль життя та зовнішній вигляд мусульманок – результат не заборони від чоловіків, а свідомого вибору, що ґрунтується на вимогах релігії. Так, шаріат вимагає, щоб жінка була покірною і слухняною, але чоловік у відповідь має піклуватися про неї, забезпечувати, дбати, щоб вона була щасливою.
Присутні задавали багато питань, адже нагода отримати інформацію з перших рук трапляється не завжди. Ось кілька питань та відповідей.
– Як мусульмани ставляться до тих, хто з якихось причин не хоче заводити сім’ю?
– Це майже неможлива ситуація, бо дівчатка-мусульманки слідують прикладу своїх матерів і хочуть бути схожими на них. Позашлюбні статеві стосунки заборонені, хоча небажання заводити сім’ю саме по собі не є гріхом, якщо не порушуються інші правила. Загалом, шаріат дає людині свободу вибору, хоча наголошує на тому, що кожен має свої обов’язки і повинен прагнути їх виконувати.
– Чи дозволяється мусульманським жінкам не носити головний убір?
– Це свідомий вибір жінки. А в тому, щоб одягатися за веліннями шаріату, але так, щоб не привертати зайвої уваги, є навіть особливий шарм. Наприклад, Аліє навчилася підбирати для виходу з дому такий одяг, який залишає відкритими лише обличчя й кисті рук, але непосвячені люди можуть навіть не здогадатися, що вона є мусульманкою.
– Чи треба мусульманці питати дозволу чоловіка, щоб піти працювати?
– Так, я питаю дозволу чоловіка на всі свої дії і вважаю, що це нормально, бо він хвилюється за мене і повинен знати, де я. Навіть коли я йду в магазин, я питаюся дозволу. Вважаю, що це тільки укріпляє нашу сім’ю і робить нас щасливими.
– Чому в мусульманських країнах існує негативне ставлення до немусульман?
– Іслам цьому нікого не вчить і до цього не закликає. Невиховані люди, і навіть негідники є скрізь і завжди. Не варто судити про всіх мусульман за поведінкою окремих людей. До того ж, часто люди роблять висновки про всіх, спостерігаючи за тими, кого вони ВВАЖАЮТЬ мусульманами. Ми ж обираємо покірність і не протистоїмо богу. Прагнемо не бути високомірними і не протестувати. Намагаємося спілкуватися навіть з тими, хто помилився чи оступився. Поки людина жива, все можна змінити на краще. Ми бажаємо добра собі й іншим. Ми не егоїсти, але й не мазохісти. Ми не хочемо зла і не робимо зла нікому. Так само негативно ми ставимося до тероризму й екстремізму, адже це суперечить нашій вірі й нашим правилам. За терористами стоять зовсім не мусульмани і не іслам.
– Чи можна почитати Коран українською або російською?
– Це виключено. Читати Коран можна лише арабською мовою. Думки перекладача спотворюють текст і викривляють його зміст. Тому мусульманські вчені заборонили будь-які переклади Корану. Звичайно, за бажання можна вивчити арабську мову, але Коран обов’язково вивчають з окремим учителем. Досвідчені та розуміючі люди можуть займатися не перекладом, а тлумаченням священної книги. При цьому, вони повинні дуже добре знати іслам, Коран, арабську мову і мову, якою пояснюють. Серед російськомовних людей таких поки що не знайшлося.
Були питання про те, чи можна мусульманам одружуватися з немусульманами, чому жінки моляться окремо від чоловіків, хто і як створив Каабу, про чисельність мусульманської громади Кременчука, про те, чи існують школи для початківців. Зацікавлені отримали запрошення прийти і поспілкуватися детальніше з усіх актуальних питань.
Приємно було почути, що кременчужани ставляться до мусульман загалом достатньо толерантно, і навіть якщо хтось чогось не розуміє, це не стає приводом до суперечок. Хочеться сподіватися, що подібні діалоги стануть звичними для нашого міста, адже завжди краще користуватися достовірною інформацією, ніж чутками, стереотипами та домислами.
