Власне, так питання вже не стоїть. Однозначно змінювати – подобається це комусь чи ні, адже закон прийнято. Проблема в іншому: як це робити? «Євроклуб» зібрав дві фокус-групи для обговорення. Спершу вислухали групу експертів: працівників краєзнавчого музею та викладачів Кременчуцького національного університету. Другими за стіл переговорів сіли журналісти і представники громадськості. Обговорення показало: реалізувати норму закону буде непросто. Учасники діалогів виявили багато нюансів, що загрожують перетворити декомунізацію на «демонізацію» – і нові назви вулиць хоч і будуть далекі від червонопрапорної ідеології, але можуть отримати інший негативний відтінок.

Уроки історії повторюються…

Варто зауважити, що загальнодержавна кампанія очищення вулиць від радянського минулого була. Як тільки Україна проголосила Незалежність, певна частина суспільства активно відстоювала перейменування вулиць. Не залишався осторонь і Кременчук. Директор краєзнавчого музею Алла Гайшинська пригадує, що тоді було складено перелік назв вулиць, які варто перейменувати. Проте, з часом ентузіазм громадських активістів спав – і багато вулиць, названих іменами славних комуністів-ленінців, залишилися без змін.

Занедбані вулиці будуть “карати” поганими назвами?

Оригінальна точка зору прозвучала у ході обговорення. Наприклад, залишити назву вулиці Постишева (організатора голодомору у 30-ті роки ХХст.) без змін, доки на ній не буде наведено порядок. А допоки вона без нормального асфальту, без освітлення і т.д, – нехай носить ім’я ката українського народу. Цей курйозний, на перший погляд, приклад наводить на сумні роздуми про те, що зміну вивісок в установах, назв вулиць тощо українці спостерігали вже не раз, і було б добре, якби нарешті в суспільстві відбувалися реальні зміни.

Чи є аргументи «проти» перейменування?

Зі слів учасників діалогів, такий аргумент один – грошові витрати з бюджету міста та жителів вулиць, де треба змінювати назву. Як виявилося, мало хто знає, що у подібних випадках не треба міняти паспорти, документи на житло тощо.

Щоправда, крім матеріальних застережень, прозвучали й інші. Учасники фокус-групи експертів висловили занепокоєння у тому, що перейменування буде болісним процесом для городян, багато із яких вважають назви «рідними» і не хотіли б нічого змінювати, там паче – нині, коли ситуація в суспільстві нестабільна, конфліктна.

Також учасники групи експертів попереджають про ризик штучного творення нових героїв. І головний критерій тут – час. Тобто, для увічнення пам’яті видатних людей необхідно зачекати щонайменше 10 років після їх смерті, щоб об’єктивно оцінити суспільно значимий внесок цієї людини. Найбільш категорична пропозиція – накласти мораторій на 25 років на усі політичні назви і підбирати щось нейтральне.

Загалом під час обговорення прозвучало багато пропозицій: як серйозних (називати вулиці номерами, повернутися до історичних назв), так і курйозних (залишити вулиці імені революціонерів, адже вони – «класичні» зразки, непересічні, всесвітньо визнані особистості).

Слід зауважити, що учасники діалогів таки знайшли спільне рішення: у процес перейменування вулиць слід обов’язково залучити громадськість.

З чого почати і що робити?

Учасники фокус-груп розробили орієнтовний алгоритм, який допоможе організувати процес перейменування.IMG_7963

 По-перше, створити реєстр нинішніх «комуністичних» вулиць та перелік нових назв, які пропонують визначати таким чином:

– Пошукати серед історичних назв кременчуцьких вулиць, але з обережністю, щоб не перейменувати вулиці «славних» комуністів прізвищами не менш «уславлених» ворогів України царської епохи;

– Пригадати історію Кременчуччини, видатні події та діячів, чиї діла гідні увічнення (тут учасники зауважили, що не хотілося б бути надміру щедрими, як кременчуцькі депутати останніх скликань, коли вони роздають звання почесних громадян Кременчука)

– Використовувати нейтральні назви вулиць (Щаслива, Вишнева, Кленова тощо)

По-друге, залучити до процесу перейменування громадськість. Тут кілька варіантів: розмістити інформацію на сайті міськради, провести он-лайн опитування. І найважливіше – опитати мешканців кожного мікрорайону під час виборів у міську раду. Анкету видавати на дільниці усім бажаючим. Таким чином буде враховано думку більшості городян, і жителі кожного мікрорайону зможуть висловитися, які назви для своїх вулиць вони вважають доречними. Як вам ідея?

Пропонуємо оцінити наші та висловити ваші пропозиції. “Полотно” ідей з перейменування вулиць вже має довжину понад 3 м. Далі буде)

WP_20150525_19_32_54_Pro[1]

 

 

 

Liked it? Take a second to support us on Patreon!
Become a patron at Patreon!

Від olesus

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

European Solidarity Corps    Eastern Europe & Caucasus Resource Centre    Громадські ініціативи України