Зайвий крокодил. Тепла зустріч у ПІ з партнерами фестивалю DocuDays

Ми продовжуємо переддокудейсівські заходи. Нагадуємо, що вже відбулися тренінги з прав людини для вчителів та школярів, прес-конференція з презентацією цьогорічної програми. В суботу 12 листопада в Просторі Ідей відбувся семінар для партнерів фестивалю. На жаль, не змогли приїхати люди з Олександрії та Світловодська. А тим, хто прибув на зустріч, удалося поспілкуватися тепло й відверто, подивитися кіно й поговорити про життя.

Насамперед спробували визначити наші сильні та слабкі сторони. Що може бути викликом при організації переглядів? Хто наша аудиторія, які її особливості? Хто або що може нас посилити чи послабити? Погодилися, що сила – в єдності й взаємопідтримці. Обговорили тему цьогорічного фестивалю: «Крізь ілюзії» та олімпійських ведмедиків як його символ.

IMG_4060 IMG_4057

Звичайно, міркували над тим, що треба/можна/варто зробити перед переглядом і після нього.

Що зробити перед показом?

  • Афіші, пости в соцмережах. Запросити людей особисто. Сарафанне радіо.
  • Перевірити техніку, затемнити кімнату, розставити стільці
  • Знайти експертів, фотографа, відеографа. Підготуватися самим, почитати, подивитися фільм. Поспати, поїсти і бути зосередженим та відповідальним
  • Підготувати книгу відгуків, канцтовари
  • Пояснити колегам, що буде і навіщо
  • Розповісти про фестиваль, про документальне кіно трохи на початку перегляду
  • Запросити медіа можна. Але потурбуватися, щоб гості не завадили і не відволікали учасників
  • Надрукувати маленькі листівки для кав’ярні
  • Перевірити, чи є фільм

Після перегляду та обговорення

  • Поговорити з режисером по скайпу
  • Зробити і надіслати звіт.

IMG_4082 IMG_4016

Ось деякі цитати, питання та міркування про те, що допоможе організувати дійсно хороший кіноперегляд.

– Що таке жваве обговорення?

– А душевна розмова?

– Який варіант розвитку подій кращий?

– Чи обов’язково бити себе в груди, чи щирість переконання можна виразити якось інакше?

– Звідки ми знаємо, що хотів сказати автор?

– Чи ми справді хочемо це знати?

– То що, виходить, фільм – це лише привід поговорити про проблему?

– Але кіно – це й заради кіно теж. Привчити людей дивитися якісне розумне кіно і розумітися в ньому.

Дискусія – не обов’язково рвати на собі сорочку. А в тому, щоб задуматися: а може все насправді по-іншому? Спрогнозувати, що станеться, якщо задати те або інше питання.

Люди приходять різні. Хтось дуже любить поговорити, іноді забувши про кіно й про тему зустрічі. Хтось, навпаки, соромиться й чекає, коли його перестануть зачіпати. Є «тусовщики», котрі приходять провести час з друзями, і привід для них не має значення. Може статися так, що частині людей вже стане нудно, а інші ще не встигнуть наговоритися. Можливо, варто мати кількох модераторів і запас місця, щоб розділити аудиторію й кожен міг поводитися так, як йому зручніше.

Підбирати фільми, які будуть актуальні для нас. В інших країнах може бути щось цікаве й важливе. Але екзотика менше “чіпляє”, бо нам хочеться говорити про своє.

Відкритість і діалог. Кого стосується проблема? Що робити, коли люди вимагають чогось від інших, але не готові говорити?

IMG_4063 IMG_4055

Щоб заглибитися в тему, пригадали собі права людини та звірилися з міжнародними документами. Спробували повстановлювати зв’язок переглянутих коротких стрічок з правами людини. Потренувалися обговорювати фільми та ставити питання.

Патріотизм, мова і людська гідність теж були темами розмов. Аж не віриться, що так багато важливого змогли вміститися в ці кілька годин спілкування. Це було круто! Віримо, що на фестивалі буде ще крутіше. Дякуємо учасникам зустрічі та чекаємо нових партнерств і нових цікавих людей.

P.S. При чому крокодил? На картинці, котру обговорювали, він був символом виклику. Нам здалося, що ми його успішно здолали

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.