Варто їхати в Академію патрульної поліції? – Авжеж!

Літня поліцейська академія наближається до завершення. 19 вересня відбулася подія, якої дехто чекав ще з першого дня: екскурсія до Академії патрульної поліції. Відпроситися у батьків і в школі, примусити себе встати о 4-й ранку, довго їхати до Києва… Та ми себе вважали супергероями, які так багато подолали!

А в Академії нас зустріли люди, які з посмішками розповіли, що їхній ранок завжди (!) починається о 6-й. І це вже шикування, тобто, встати треба раніше. Заняття щодня (!) до 17:30, плюс додаткова фізпідготовка, плюс самопідготовка, плюс індивідуальна “робота над помилками”. Відпрацювання навичок володіння зброєю, орієнтування в різних ситуаціях та обстановці, психологічна підготовка, надання домедичної допомоги, комунікаційні компетенції, вивчення законів і прав людини – все це слухачі Академії мають опанувати за 4 місяці навчання. І навчитися  працювати впевнено, компетентно й гідно. Переконатися, що громадська безпека й безпека громадян під надійним захистом. Що можна бути впевненим, що напарник прикриє і захистить у випадку небезпеки. Що поліція служить людям, а не навпаки. Що відданість справі й захист громадських інтересів – це не просто пафосні слова, а реальні дії й реальні приклади поведінки тих, хто поряд.

Можливо, це лише моє враження, але я повірила цим людям.

Що вразило під час екскурсії?

– Привітність, відкритість і людяність усіх без винятку, кого ми зустріли: наших “екскурсоводів”-викладачів, слухачів, інструкторів, керівника Академії підполковника Вадима Лісничука.

– Самовідданість слухачів у навчанні, щире прагнення до самовдосконалення, готовність долати біль та втому.

– Спокійна впевненість у тому, що треба готувати поліцейських для Сімферополя, Луганська, Донецька.

– Добре обладнані навчальні аудиторії й загалом затишне й сучасне приміщення Академії.

– Неймовірно цікаві приміщення для тактичної підготовки й мультимедійний тир. Можливість потримати в руках зброю та повправлятися в стрільбі стали справді захоплюючим бонусом.

   

– Перекреслені червоною лінією шафки слухачів, які з різних причин залишили навчання. Це і нагадування про взяту на себе відповідальність, і наочна демонстрація складності та непередбачуваності життя поліціянтів, і привід для гордості для тих, хто проходить складний шлях до кінця.

– Традиція вручення відзнак кращому за рейтингом викладачеві (за результатами опитування студентів/ок) та слухачеві (за результатами опитування викладачів/ок). Дуже зворушливо бачити гордість цією відзнакою.

– Нове слово у випадку ствердної відповіді :-). Наші екскурсанти з задоволенням випробували виразне й голосне “Авжеж!” замість колишнього “Так точно” й залишилися задоволені красою й міццю звучання.

Загалом, екскурсія справила настільки чудове враження, була такою мотивуючою й надихаючою, що ми щиро пошкодували, що не всі змогли на неї поїхати. І, здається, ряди патрульної поліції таки мають усі шанси поповнитися новими людьми з Кременчука. Отой вогник в очах не залишає сумніву.

Дякую-дякую-дякую всім причетним!

Координаторка проекту

Світлана Овчаренко

А ще пропонуємо вашій увазі відгуки деяких учасників. Вони надихають:

Анастасія Мудра:

“Мої враження від екскурсії дуже позитивні!Я дізналася багато нового та цікавого.Надзвичайно сподобався мультимедійний тир. Нас зустріли гостинно і дуже захоплююче розповідали про навчання у Академії!) Чесно кажучи,вразила сталева дисципліна.Слухачі дуже добрі і детально розповіли про своє тяжке навчання,але у їхніх очах було видно,що вони не були готові здаватися,а тільки йти далі.Також в них дуже тяжкий розпорядок дня,деякі,як нам сказав тактик не витримують і відраховуються. Загалом екскурсія була надзвичайна і враження в мене залишиться на все життя, хотілось би ще туди поїхати на екскурсії, але я туди повернуся вже на навчання!

Олесь Овчаренко:

“Що ж, мої враження…
Якщо коротко – обнадійливо.
Я потрапив на екскурсію “зайцем”, через те, що кілька учасників проекту захворіло і були вільні місця. І після екскурсії я маю сказати, що я жалкую, що провтикав початок проекту і не взяв участі в інших його частинах.
Тож мої слова – це те, як би відреагувала десь така людина як я, яка не вчила до цього закони протягом 4 місяців, не дуже спілкувалась з поліцейськими до цього, та й в цілому не дуже цікавилась цим всім, просто проходив повз (так проходив, чи повз?🤔. Дивна фраза)
Так от. Обнадійливо, бо… Я побачив людей, а не машини якогось незрозумілого правосуддя, відчув, що їм подобається спілкуватись з іншими, відчув, що до таких поліцейських з’являється довіра, відчув, що слухачам та інструкторам подобається їхня робота/навчання.
Звісно, було б непогано порівняти з тим, як навчали міліцію, щоб зрозуміти, наскільки все змінилось, але і так я бачу, що навчання поліцейських значно краще, цікавіше і ефективніше, ніж навчання в школі. Усякі різні інтерактиви, відео, мультики… Та навіть з самих назв навчальних предметів стає зрозуміло, що поліцейських не в першу чергу вчать ловити злочинців, їх вчать бути підтримкою людей, допомагати в складних ситуаціях, і тільки якщо в цій ситуації є необхідність застосувати зброю, то застосувати її. Але навіть тоді не забувати про те, що усі, навіть злочинці – люди. Тому так само пораненим злочинцям треба надавати домедичну допомогу, так само намагатись мінімізувати шкоду для його здоров’я (ну, якщо звісно це не коштує життя і здоров’я інших людей).
Це щодо вражень/емоцій. Щодо нових знань, то як я вже казав, я не брав участі в попередніх етапах проекту, і не дуже цікавився темою, тому по суті для мене уся інформація була новою)
Коротше кажучи. Щось я багато води налив. Я не знаю, як це описати, бо те відчуття, яке виникає в поліцейській академії важкувато передати словами, бо це щось, що передається через атмосферу, через спілкування, через посмішки… І це відчуття – надія на краще майбутнє. Бо дійсно я побачив таких поліцейських, яких бачив лише в якихось фільмах, тих самих “поліцейських як на западє”. Не було враження, що це дядько в формі, яким лякають дітей, що він забере всих до в’язниці, або що це той, хто вміє лише приймати заяви і чухатись. Відчувалось, що це – люди, які люблять інших людей, люблять свою роботу, і хочуть чимось допомагати, бо навантаження дуже велике і невмотивовані просто покидають академію.
Тому от. Дуже круто. Нова поліція ван лав. Хочу тепер повернутися в минуле, щоб таки пройти попередні 4 місяці ЛПА 😢

Артемій Бігдан:

“Полицейские гораздо более брутальны, чем казалось. Вставать в 6 утра и бежать один километр, а потом подниматься на седьмой этаж – это жестоко.

А ещё я с ужасом осознал, что копы в американских фильмах не похожи на копов ИРЛ”.
Менш багатослівні відгуки на зразок: “Дякую за чудово/весело/змістовно проведений час!” публікуємо без зазначення авторів 🙂

***

ГО КІПЦ «Європейський клуб» та Патрульна поліція Кременчука у партнерстві з Кременчуцькою ЦБС для дорослих, ГО «Простір свідомості» та Центром надання безоплатної вторинної правової допомоги реалізують проект «Літня поліцейська академія» (ЛПА) у Кременчуці, що триватиме з червня по жовтень 2018 року.

Мета: розбудова довіри до поліції та порозуміння в громаді через проведення просвітницьких заходів та залучення поліціянтів до організації змістовного дозвілля молоді. Завдання: знайомство з правилами та принципами правопорядку й можливостями участі кожного громадянина у його підтримці; профорієнтація молоді; розбудова довіри та співпраці між поліцією та громадою.

Проект впроваджується за підтримки Інноваційного Фонду з питань взаємодії поліції з громадою на засадах партнерства (CPIF)  Проекту підтримки підготовки поліцейських (PTAP), що реалізовується в Україні компанією «Агрітім Канада Консалтинг Лтд» за фінансової підтримки уряду Канади

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.