Привіт!
Історія трапилася один рік тому, коли після короткострокового EVS мені захотілося довший. Знайшла свій проект в якісь групі FB, навіть не знайшла, а мене знайомий відмітив. Подивилась на їх INFOpack…та і вирішила їхати. Що заманило? Гори, природа, рік “in the middle of nowhere”, але займатися улюбленою справою – спілкування з дітьми/дорослими. Це було маленьке село, яке розташовувалося в підніжжі гір з лісом.
Клімат і повітря там – агонь, так як там є 5 санаторії (один з них був найпершим в СВІТІ по лікуванню туберкульоза). Так вот, чому я обрала, поїхала і не злякалася, що це маленьке село.
Ще однією причиною вибору саме цього проекту була організація – Makerspace. От як буду пояснювати – не поясню, аналоги в Україні як і є, то мало хто про них знає. Опишемо це як місце, в яке ти приходиш зі своєю ідеєю і втілюєш її у життя (я ж казала, я не мастєр пояснить, що це). На початку нас (а на проекті ми були двоє: я і ще одна дівчина з Франції) навчили як використовувати різні прикольні штуки (3Д принтери, Laser cutting machine, CNC machine, screenprinting), а потім нам дали повну свободу щодо вибору воркшопів, ми могли обрати, які в них вже були або ж придумати свій власний. Основними моїми обов’язками були: проводження цих же воркшопів (майстер-класів) з дітьми, дорослими, пізніше з людьми з особливими потребами; проводження інтерактивних уроків англійської мови в школі.
Стосовно того, що навчилася – це навчилася жити сама. Починаючи від приготування їжі (бо то був прикол, який я написала в своєму CV, що я прям мастєр готовки, а потім як приїхала, мене спитали “що рілі?”, ну і назад вже не втечеш, почала готувати) і закінчуючи вирваним зубом мудрості і досвідом з Сігною, який буду “хранить его на письменном столе”.
А якщо серйозно, навчилася польської мови, навчилася дивитися на проблеми/ситуації з різних перспектив, вивчила різні культури (тобто там і інші волонтарюшки з Європи були, і вот на початку ти дивишся на людину з “теплих країв”, думаєш, що вона якась странна і непонятна, емоційна як дитина в свої майже 30, а потім розумієш, що в людини інший бекграунд інша культура), навчилася цінувати свій особистий простір і зрозуміла, що всьо ж таки він треба.
З новими знаннями змінилися перспективи (погляди). Найперше, що зрозуміла, не треба бути такою “нарваною”..споко…спокуй.. Зрозуміла також, що одну людину пупом землі робить не треба, зрозуміла, що треба спілкуватися більше, розширювати свої контакти, робити цей нетворкінг, меджик навколо тоді трапляється. Найголовніше, що зрозуміла – все починається з тебе.
В мене все і не все, розповідати, що трапилося зі мною за рік, це як написати “Володаря перснів”. Тому я відкрита до питань і з радістю на них відповім.
Інеса Мельник (https://www.facebook.com/doorrison https://sites.google.com/view/doorrison) провела на волонтерстві 11 місяців.
