84й день війни, 18 травня (день пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу). А ми нарешті зібралися з силами, щоб поділитися відгуками про участь українських дівчат та хлопців в молодіжному обміні в кінці березня 2022 року.
Трохи контексту. 24 лютого 2022 року ми мали закрити анкету для аплікантів та апліканток на участь міжніродному молодіжному обміні «STEP 2 Think Green», який відбувся між 23 березня та 1 квітня в грузинському містечку Кобулеті. Але з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну, ми просто забули про то. Через якийсь час наші партнери стали уточнювати чи українська група доїде. І ми прийняли рішення дати можливість участі тим, хто може та потребує. Учасницями та учасниками стали молоді люди, які на той момент вже знаходилися в Європі, навчалися в європейських ВУЗах чи виїхали до того, як почалося повномасштабне вторгнення.
І от через півтора місяці після завершення обміну ділимося з вами відгуками молодих людей. Для них всих це був перший досвід участі в міжнародному молодіжному обміні. З початком!
Марія:
Це був мій перший такий молодіжний обмін від Erasmus+, і тепер я дуже замотивована брати учась у подібних проектах. Я в захваті від того, що так можна було прокачати свої софт-скіли всього за 10 днів, адже неможливо було не брати участь в різних активностях в групах через те що все відбувалося у дуже цікавій і веселий формі. Дуже приємно було зустріти і познайомитись з такою кількістю цікавих і крутих людей. Я точно буду завжди тепло і приємно згадувати про цей проект.
Тетяна:
Цей рік був досить неочікуваним та стресовим, з початком війна я вже і забула про те, що подавалася на молодіжний обмін в Грузії. Проте, дуже рада, що мене прийняли і я змогла отримати такий крутий життєвий досвід. Це був мій перший проект і не очікувала, що все буде настільки круто. За цих десять днів ми стали як одна сім‘я.
Всі були надзвичайно відкриті та дружелюбні, поважали один одного та завжди підбадьорювали. Особливо сподобалося працювати в командах та придумувати креативні рішення еконолічних проблем, які можна застосоувати у посвякденному житті.
Не можу не здагати за прекрасні краєвиди та смачну грузинську їжу.
Дуже вдячна всім організаторам, тренерам та учасникам. Це була одна з найкращих подорожей в моєму житті, де я дізначалася багато про інші країни, навколишнє середовище та навчилася бути більше відкритою. Грузія я ще повернуся!
Костя:
Весна, холод, Грузія. Війна в Україні. Своєрідні обставини для першого молодіжного обміну та першого візиту до нової країни. Чи було воно того варте? Знайомство з прекрасною Грузією, її містами, людьми, котрі підтримували нас – неймовірні відчуття.
Учасники з багатьох країн, культура яких дивує, а побутові звички та розповіді змушують по новому подивитись як на інші країни, так і на себе самого. І ці постійні активності та презентації, в яких креативність та комунікація – основні елементи для передачі інформації. Це те, що знадобиться завжди, і проект особисто мене наблизив до розуміння межі між цікавістю та інформативністю, планом та імпровізацією. Окрім основної теми, котра для цього обміну була екологічною, проект дав можливість поділитись інформацією про те, що хвилює українців та весь світ, про вторгнення росії – і донести щось нове до молоді з інших країн, дізнатись їх погляд та показати що відбувається, які наслідки це вже має і матиме для світу. Такі можливості варто використовувати, молодіжні обміни і створені для того, щоб говорити про речі, котрі хвилюють та впливають на світ навколо нас. Без сумніву, я не жалію про поїздку, новий досвід, люди, знання та додаткова можливість прийняти нову реальність – воно того вартувало. А ще там було море))
Артур:
Це був мій перший проект по молодіжному обміну, до якого в мене не було жодних очікувань. Перша думка — о, Грузія, там тепло. Друга — екологічний проект?
Приїхавши до готелю першими, ми отримали змогу знайомитись з усіма поступово — це дало можливість дати моєму не дуже соціальному мозку адаптуватись до кількості майбутнього спілкування. Проте через день-два, я вже сам був тією людиною, яка до всіх підходить знайомитись і спілкуватись. На це дуже повпливала атмосфера проекту та ставлення учасників один до одного. В мене було відчуття, наче це дитячий садочок для дорослих — за нами доглядають, годують, а на наших плечах веселитись та розвиватись. Тому в такій легкій атмосфері жоден з учасників не був занадто серйозним і не був проти жодної розмови. Найсумніше — це розуміння, що в житті, окрім таких проектів, не буде ніколи ситуації, де в одному місці будуть 30 надзвичайних, кумедних, розумних та добрих людей, кожен з яких буде надихати тебе по своєму, тому це ще один привід відвідати наступний Еразмус 🙂
Ірина:
Це був мій не перший Еразмус+ досвід. Перед тим я вже їздила на короткотривале волонтерство від Європейського клубу у Польщу, де провела один з найкращих місяців життя і зустріла справжніх друзів, які виручають і в часи війни (можете прочитати про мої пригоди у Гданську тут).
Проте це був мій перший молодіжний обмін, тим більше на тему екології. Ми провели півтора тижня у невеликому містечку в Грузії, живучи за 50 м від моря) Разом з нами – п’ятьма українцями, були волонтери з Польщі, Словакії, Йорданії, Туреччини і Грузії звичайно. Наш день виглядав так: сніданок, сесія, перекус, сесія, обід, сесія, вечеря, культурний вечір. Що таке сесія – спитаєте ви? Це вижимка екологічних проблем інших країн (про які ти навіть не здогадувався), рішення проблем нестачі питної води, всеможливого забруднення і людської впертості; енерджайзери, що готували вас до брейнштормів та реальних історій твоїх міжкультурних колег; лекції та інформація про те, як справді допомогти навколишньому середовищу, не роблячи вигляд що ти чортів титан Ілон Маск, а лише результат твоєї роботи. Інша частина дня – це шалені вечірки, словацькі палинкі та грузинське вино і сир. Ненав’язливий сонячний ранок за кавою і сигаретою, обговорюючи вчорашній вечір і де пропала Маша)) Легке похмілля, проте свіжа голова творити і діяти!!! А головне – знову ж таки вдячність за досвід, людей і можливості від ЄС та Європейському клубу – Простору Ідей.
