Мріялося, що після Майдану ми прокинемося в іншій країні – без корупції, без бюрократів і хабарників. Минув рік, але змін на краще немає. У лікарнях ми продовжуємо платити «благодійні» внески, ненавидіти чиновників за нашу бідність і безправ’я, критикувати депутатів, яких ми самі привели у владу… Як розірвати це замкнене коло?
Сьогодні українці, як ніхто, розуміють, що вирішувати проблеми треба лише мирним шляхом. Діалог між сторонами конфлікту – це добре відомий інструмент демократії, про який ми забули, бо з часів радянської ідеології звикли ділити світ на «чорне» і «біле», а людей – на «своїх» і «ворогів».
У Кременчуці ідея започаткувати діалог між владою і представниками громади з’явилася наприкінці минулого року. Ініціатором виступив Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб», який став учасником проекту «Вирішення конфліктів та подолання поляризації в Україні» від Інституту миру і порозуміння.
Керівник центру «ЄК» Олег Овчаренко пригадує, що на той час пропозиція започаткувати діалог була дуже актуальною: «Ми спостерігали таку ситуацію в місті: громадські активісти, які заявили про себе під час Майдану, бачили, що їх методи вже не діють. Зі свого боку, влада продовжувала працювати за старим алгоритмом. Таким чином, конфлікт між громадою і владою залишався невирішеним, і необхідно було запропонувати сторонам варіант взаємодії. Ми запропонували діалог. До його проведення були залучені фахівці з Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського Лариса Герасименко та Світлана Давидюк. Вже з перших зустрічей стало зрозуміло, що така форма зацікавила учасників, а значить – варто розраховувати на результат».
Яких результатів досягнуто за кілька місяців проведення діалогів у Кременчуці?
По-перше, учасники різних «барикад» зрозуміли основне правило діалогу – слухати і пропонувати, а не критикувати. По-друге, було визначено ряд актуальних для кременчуцької громади питань, що потребують вирішення, іноді навіть спільних дій з боку влади і представників громади. По-третє, учасники переконалися в тому, що діалог – ефективний інструмент демократії і вирішення конфліктів.
Чи можна тепер вважати, що в Кременчуці всі відповіді знайдені й негаразди будуть подолані? Хотілося б, але ні. Наприклад, у ході зустрічей було визначено широке коло конфліктів, що мають місце. Виявилося, що в учасників різні погляди на їх вирішення. І часто навіть представники однієї і тієї ж політичної групи не могли сформулювати спільне бачення. Але, на думку організаторів проекту, цей факт не означає, що діалоги «дискредитували» себе, а навпаки – свідчить про необхідність будувати діалог на різних рівнях, не лише між владою та громадою, а й знаходити точки порозуміння, шляхи взаємодії між людьми взагалі, незалежно від особистих поглядів чи політичних переконань.
Варто відзначити, що «Діалоги» в Кременчуці справді можуть стати дієвим інструментом розвитку демократичних цінностей. Наприклад, одним із напрямків подальшої роботи учасники визначили створення в місті електронного документообігу. Представники громади вважають, що така система буде ефективною для усіх сторін: жителі міста матимуть відкритий доступ до звітності, а чиновникам не доведеться спеціально готувати відповіді на інформаційні запити. У свою чергу, представники влади висловили готовність впроваджувати системи електронного врядування і пообіцяли на наступну зустріч надати готові напрацювання.
Тим часом ми сподіваємося на продовження Діалогів у Кременчуці. Упродовж березня-квітня відбудуться наступні зустрічі. Учасникам доведеться повернутися до вирішення тих проблем, які вони самі для себе визначили: як інтегруватися демократичним силам міста?, чи можна подолати недовіру до влади?, як контролювати владу?
Учасники проекту висловили сподівання, що подібні діалоги стануть постійними, і тоді через певний проміжок часу можна буде чітко визначити: наскільки ефективними виявилися діалоги для вирішення проблем кременчужан?
